погляди.

Допитували майор Орлов, оперуповноважений 3-го відділу, і старший лейтенант держбезпеки

Єселевський, який пізніше був арештований і, мабуть, розстріляний. Слідчі звинуватили

Костоправа в шпигунстві, зв’язки з грецькою розвідкою і активній участі в контрреволюційній

націоналістичній організації.

Вдові поета Ользі Євгеніївні повідомили, що її чоловік помер від саркоми легенів 23 липня 1944

року в м. Жданов. Ця дата до 1990 року вважалася офіційною датою смерті поета. Лише після

того, як маріупольська міська організація товариства «Меморіал» зробила запит в Донецьке

обласне управління КДБ, в січні 1990-го була встановлена справжня дата смерті Георгія

Костоправа.

ПРОДОВЖИТИ СПРАВУ, з статті Д. Патріча «Не засіватимеш хорошим насінням, заросте поле

бур’янами»

Без мови немає народу. А якщо у народу декілька мов? У радянських греків в кожному регіоні

мова хоч трохи, а відрізняється.

Зачіпаючи цю проблему, ймовірно, слід почати з того, що греки, які переселилися з Криму до

Приазов’я, говорили двома мовами: румейською і урумською.

Чому раптом греки почали говорити чужою їм урумською? Одні пояснюють: греки в Криму

випробовували гоніння з боку турок і татар, які хотіли їх обусурманити, нав’язати чужі їм мови, звичаї, віру. Частина греків, прагнучи зберегти християнство, пожертвувала рідною мовою і

почала говорити на своєрідній мові, яка згодом одержала назву урумської.

...Крім того, і в румейській мові декілька наріч.

Дехто вважає, що потрібно вивчати новогрецьку мову. Це офіційна мова Греції, і багато проблем

можна вирішити легко: купити необхідну літературу, підручники, словники, друкарський шрифт і

багато чого іншого (до речі, тепер в Україні грецькі книги видаються на основі російської

орфографії).

Але проти цього є серйозні заперечення. Румейська мова греків Приазов’я значно відрізняється від

новогрецької, яка тут сприйматиметься, швидше за все, як іноземна. Звичайно, приазовські греки

повинні її засвоїти швидше, ніж, скажімо, англійську, однак чи стане вона бодай колись їм

рідною? Це питання. Тому багато хто схильний зробити літературною румейську. Вона має велику

історичну цінність, і зберегти її було б доброю справою.

Щоправда, і тут – серйозні проблеми. Перешкодою до вирішення цього завдання є наявність

декілька наріч в румейській. Півстоліття назад, коли поет Георгій Костоправ і його сподвижники

почали роботу із створення літературної мови, вони узяли за основу янісольсько-сартанський

діалект. Ці два села – Малий Янісоль і Сартана – були найбільш великими і розвиненими, до того

ж, в янісольському і сартанському діалектах багато спільного. Не останню роль зіграв і той факт, що сам Г. Костоправ був вихідцем з Малого Янісоля, а в Сартані народився і виріс один з

зачинателів румейської літератури Леонтій Хонахбей. Все це сприяло виділенню янісольсько-

сартанського діалекту, його пріоритетності.

...То що ж тепер робити? Мабуть, потрібно продовжити справу, розпочату Г. Костоправом. Він

спростив новогрецьку орфографію і писав рідною мовою.

«ЛЕОНТІЙ ХОНАХБЕЙ» НА СЦЕНІ ГРЕЦЬКОЇ ТЕАТРАЛЬНОЇ СТУДІЇ БК ІМ. Т. КАЦИ,

з повідомлення фонду «Боспор»

За мотивами творів Д. Хонахбея, Г. Костоправа і Л. Кир’якова М. Гайтан написала сценарій

спектаклю «Леонтій Хонахбей», який буде представлений на п’ятому, ювілейному, фестивалі

«Боспорські агони».

Короткий зміст спектаклю: бідний, сирота поет і співак Леонтій Хонахбей закохався в юну

красуню Марію Кошкош. Він мріє одружуватися з нею, для чого намагається заробити грошей. В

цей час старший брат Марії знаходить їй багатого, але дурнуватого жениха Бориса і насильно

видає заміж. А щоб Леонтій не перешкодив одруженню, його б’ють і садять до в’язниці. А

найбільшою образою для нього було те, що його привели з в’язниці на весілля Марії і Бориса і

примусили на ньому співати.