ФЕДЕЦЬКИЙ Альфред Костянтинович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Фотограф, кінематографіст. Перший кінематографіст на теренах Російської імперії.

З дворянської родини. Батько, Федецький К., – театральний антрепренер.

Народився в 1857 р. в м. Житомирі Волинської губернії Російської імперії (нині –

адміністративний центр однойменної області України).

Помер 21 липня 1902 р. в м. Мінську Мінської губернії Російської імперії (нині – столиця

Республіки Білорусь). Похований на римо-католицькому цвинтарі м. Харків (нині – міський

цвинтар на вул. ім. Пушкіна).

Закінчив фотографічний інститут при Віденській академії мистецтв (1880).

Працював фотографом в київському фотоательє В. Висоцького (1880-1886), був господарем

власного фотоательє у м. Харків (1886-1902),

Володар двох золотих медалей Всесвітньої виставки в Брюсселі (1888; 1889), золотої медалі

Промислової виставки в Парижі, малої срібної медалі на IV Всеросійській ювілейній фотовиставці

в Москві (обидві – 1889), золотої медалі Всесвітньої академії наук (1890), золотої медалі Альфонса

III (1890), Всесвітньої Антверпенської виставки в Данії (1894).

Володар золотих медалей від короля Данії Христіана IX та від імператора Німеччини Вільгельма

II (обидві – 1889).

Всього наш земляк був удостоєний 12 золотих медалей.

Лауреат почесного диплома на Міжнародній фотографічній виставці в Парижі (1891).

Вшанований діамантовими каблучками Великим Князем Михайлом Миколайовичем (1892),

Олександром III (1894), Миколою II (1898).

Друкувався в журналі «Фотографічний огляд».

Зняв перші українські документальні стрічки (1896). Серед найвідоміших – «Джигітування козаків

1-го Оренбурзького козачого полку», «Відхід потяга від Харківської станції», «Хресний хід з

Куряжа до Харкова», «Народні гуляння на Кінній площі в Харкові».

Експериментував з кольоровою, рельєфною і рентгенівською фотографією, звукозаписом. Освоїв

методи нанесення фотозображення на тканину, шкіру, порцеляну.

Особисте життя сім’ї нашого земляка не було встелене трояндовими пелюстками: молодою

померла дружина Ф. (1892); він після своєї раптової смерті залишив сиротами трьох малолітніх

доньок, одна з яких, Марія, померла у 22-річному віці.

Серед друзів та близьких знайомих Ф. – М. Кропивницький, М. Садовський, М. Заньковецька, В.

Ситников, І. Кронштадський, М. Медведєв, П. Чайковський, М. Зембріх, С. Строєва-Сокольська,

Г. фон Варганех, В. Давидов, І. Айвазовський, І. Слатін, В. Висоцький, П. Клюге, Д. Голіцин, П.

Святополк-Мірський та ін.

***

МАЙБУТНЄ – ЗА КОЛЬОРОМ,

з професійного кредо А. Федецького

Останнім словом фотографічного мистецтва є в даний час кольорова фотографія.

МАЮ НАМІР ВІДКРИТИ ВЛАСНИЙ ЗАКЛАД, з супліки А. Федецького харківському

губернаторові від 6 березня 1886 р.

Понад шість років був керівником Придворного фотографа двору Її Імператорської Вищості

Великої Княгині Олександри Петрівни, під фірмою «В. Висоцький» в Києві і знав спеціально

фотографічну справу, і бажаю відкрити в Харкові власний фотографічний заклад. Маю честь

покірно просити Ваше Превосходительство, видати мені на відкриття названого закладу належний

дозвіл.

При цьому повідомляю, що дані про мою особу, благонадійність і взагалі які тільки виявляться

потрібними для задоволення цього клопотання, можуть бути зібрані за місцем мого проживання в

м. Києві, на Атінковій вулиці, в будинку № 11.

НІ В ЧОМУ КРАМОЛЬНОМУ НЕ ПОМІЧЕНИЙ, з характеристики київського губернатора на

А. Федецького від 27 квітня 1886 р.

За донесенням київського поліцмейстера, Альфред Костянтинович Федецький, який проживає в м.

Києві на Атінковій вулиці в будинку № 11... ні в чому негожому, як в етичному, так і політичному

плані, помічений не був.

ПЕРШОКЛАСНИЙ ФОТОГРАФ, з листа П. Чайковського І. Слатіну від 15 квітня 1893 р.

Я одержав зараз фотографії мої від Федецького. Він – першокласний фотограф; принаймні, я

кращого нічого не бачив.

Голубчику, потурбуйтеся виконати наступне доручення. Зайди до Федецького і попроси його

виконати для мене наступне замовлення: 1. Шість дюжин кабінетних фотографій (тих і ін.). 2.

Одну дюжину будуарних. 3. Два великі портрети. Чим скоріше він це зробить, тим краще.

ПАЛЬМА ПЕРШОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ДОКУМЕНТАЛІСТИЦІ, з кореспонденції М.

Костриці «Візитна картка Житомира»

У вересні 1895 року Альфред Федецький здійснив зйомку сюжетів про Житомир. Він зафіксував

на плівку епізоди селянської процесії, заняття полку козаків на місцевому іподромі та інші події.

Судячи з усього, це були перші кінозйомки в місті.

Федецькому також належить другий рекорд в галузі кіно: його фільми демонструвалися під час

перших сеансів синематографа в Росії (Петербург, 16 травня 1896 року).

...Альфреду Костянтиновичу належить пальма першості і в зйомці українських художніх фільмів.

Найвідоміша стрічка – «Наталка-Полтавка» за участю Марії Заньковецької і Миколи Садовського.

Кінофільми А. Федецького з успіхом демонструвалися в його рідному місті, де в 1906 році на

Соборній площі відкрився перший синематограф «Біограф».

ВИНАЙШОВ НОВУ ТЕХНОЛОГІЮ, з статті Т. Крупи «Історія, відображена на фото»

З перших кроків самостійної діяльності молодий фотограф почав відходити від встановлених

канонів роботи колег по професії. Він відмовився від загальноприйнятої статичної «сімейної»

композиції знімка, прагнув створювати портрети, близькі за принципом рішення до живопису.

...У 1901 році Федецький зробив дуже цікаве відкриття в області фотографії – винайшов нову

технологію, котра дозволяє дуже тонко імітувати офорт-гравюру на кольоровому металі з

малюнком, протравленим кислотою. Журнал «Фотографічний огляд» за березень 1901 р.,

присвятив винаходу спеціальне повідомлення, в якому