національні мови Кавказу. Як низка росіян, що викладали свою рідну мову грузинам (слід сказати
до їх честі – з чуйною увагою до національного почуття учнів), М. С. Державін не вступив до
фаланги русифікаторів, і ...в межах русифікаторської наукової організації учбового округу, поза
великодержавною тенденцією, яка нав’язувалася, ...зайнявся етнографією і помістив шість нарисів
...про гурійських грузинів, про артвинських вірменів, про малоазійських греків, про абхазів, про
козаків Кубані, частково в «Матеріалах для опису місцевостей і племен Кавказу» і частково – в
«Відомостях Кавказького відділення Російського географічного товариства».
ПРИМА БОЛГАРСЬКОЇ МЕДІЄВІСТИКИ, з статті М. Савова «Микола Севаст’янович
Державін (1877-1953 рр.)»
Услід за К. Іречеком Микола Севаст’янович є найбільш відомим іноземним істориком в Болгарії.
Упродовж усього свого життя М. Державін детально вивчає становище болгарських переселенців
у Росії, збирає найбагатший етнографічний матеріал, намагається розібратися в душі і серці
болгарина. Велика любов і повага Миколи Державіна до болгарського народу затвердилися
особливо сильно після його відвідування Болгарії в 1903 р. і 1909-1910 рр. До цього часу
відноситься і його зближення з представниками болгарської патріотичної інтелігенції і, передусім, з поетом Пенчо Славейковим, якого М. Державін вважав своїм «натхненником у вивченні
болгарського життя і літератури».
...Узимку 1943-1944 рр. акад. Державін читає перед болгарськими емігрантами в Москві лекції з
болгарської історії. Вони видані 1946 року в Болгарії, а згодом служать основою для великої 4-
томної праці, виданої в 1945-1948 рр. Найціннішим і новим у викладеному М. Державіним
являється те, що він першим в болгарській медієвістиці поставив питання про створення
болгарської держави з наукової точки зору.
Після війни вже в похилому віці Микола Севаст’янович продовжує свою плідну науковупрацю з
вивчення болгарського етносу.
ОДНОЗНАЧНИЙ І ПОЛІТИЧНО ЗААНГАЖОВАНИЙ, з розвідки С. Тємушева «Життя і
творчість у двох вимірах і епохах (Як супровід перевидання монографії радянського славіста
академіка М. С. Державіна)»
Готується перевидання роботи радянського славіста академіка М. С. Державіна «Походження
російського народу...», уперше виданою масовим накладом в роки Великої Вітчизняної війни.
...Щоправда, навіть у той час вона не внесла в розуміння усього різноманіття питань, по суті, нічого нового.
...У повній відповідності з глоттогеною теорією М. С. Державін уявляв виникнення «російського
народу» як поступовий процес, який розпочався ще в доісторичні часи і розвивався через
міжплемінні схрещування, які трансформували попередню племінну спадщину в новому
племінному утворенні.
«Російський народ» або «російські слов’яни» – ці дефініції використовуються ученим для
позначення східних слов’ян в цілому. Наслідуючи його міркування, господарсько-економічний і
культурно-історичний розвиток «російського народу» привів до поступового складання «трьох
нових етнографічних і культурно-історичних утворень – великоросів, українців (малоросів) і
білорусів, трьох братських народів, ...кожен з яких утворював особливу націю і всі разом у своїй
єдності – російський народ як потужне племінне ціле».
...Особливе місце радянський академік відводив в етногенезі слов’ян трипільській культурі III тис.
до н. е., бачить в її носіях протослов’ян.
...Монографія М. С. Державіна, безумовно, досить однозначно і політично заангажовано трактує
украй складну наукову проблему.
ЧЕСНИЙ ПАРТІЄЦЬ, з спецповідомлення «Як проходять вибори нових дійсних членів і членів-
кореспондентів в АН СРСР» А. Жданову від 16 січня 1939 р.
З семи осіб чотири – явно махрові чорносотенці... Свідомо чи несвідомо був підібраний таким
чином склад Експертної комісії з мови і літератури? Словом, вийшло так: посадили двох
академіків, котрі безумовно будуть втілювати лінію партії і уряду, і протипоставили махрових
чорносотенців..., які цю лінію будуть по-всякому зривати...
Уранці, 10 січня, до двох академіків (Орлов і Державін) хтось підкинув тов. Петросяна і таким
чином «ліва» група була посилена. Незважаючи на те, що тов. Петросян і не вчений, він чесний
партієць і чудово зорієнтований на завданнях радянської науки. А тому своїми принциповими
установленнями він відчутно підсилював виступи Державіна і Орлова.
ЯКАСЬ СВОЛОТА, з розвідки А. Блюма «Як вибирали в академіки (за секретними
повідомленнями держбезпеки)»
Начальник Ленінградського НКВС постійно називає «махровими чорносотенцями» шанованих
учених... З більшою підставою він міг віднести до «чорносотенців» саме «лівого» М. С. Державіна.
«Ще відвертіші риси пристосуванства, – свідчить мемуарист, якому, безумовно, можна довіряти, –
викрилися в діяльності Миколи Севаст’яновича Державіна. В минулому член Руського народу, він
став після революції... очільником групи «лівої професури»... Розповідали, що коли Державін
звільнив з Університету аспірантку кафедри російської літератури Нікольську на тій підставі, що її
батько був відомим монархістом, керівник Нікольської В. М. Перетц надіслав ректорові
коротеньку записку: «Дорогий Миколо Севаст’яновичу, якась сволота звільнила з Університету
Нікольську, доньку Вашого товариша по Союзу руського народу. Сподіваюся, що Ви їй
допоможете». Нікольську поновили».
З РОТА СИПАВСЯ ІНІЙ, з інтерв’ю С. Гейченка А. Ларіонову
– Ви навчалися в перші роки після Жовтня... Щось було у вашому студентському житті
принципове відмітним, особливим?!
– Це були роки дивної відваги. Університет не опалювався, усі втомилися від громадянської війни, голоду. Але усі жадали нового життя. Я ніколи не забуду: видний професор Микола
Севаст’янович Державін читає лекції, а у нього іній сипався з рота, тому що в залі двадцять
градусів морозу...
