усереднювати яскравість комети по всьому її позафокальному

зображенню і цю середню яскравість порівнювати із зірками порівняння.

«РОЗСЕКРЕТИВ» ВЕСТУ, з енциклопедії В. Шелохаєва «Російська еміграція»

Бобровников М. встановив, що астероїди Церера і Еврінома мають блакитніший колір, ніж Веста...

За змінами в спектрі він визначив період обертання Вести (5 год. 55 хв.).

ОПУБЛІКУВАВ НАЙДОКЛАДНІШІ ДАНІ, з реферату І. Смоліної «Візит невидимого дещо»

Ще 1835 року було названо дві дати наступного повернення комети Галлея до перигелію в 1910 р.

– 9 травня (Розенбергер) і 24 травня (Понтекулан). Грінвічські астрономи Ф. Г. Коуелл і А. К.

Кроммелін виконали точніші обчислення і опублікували нову дату – 17 квітня 1910 р.

Пошуки небесної гості почалися вже в 1909 р., проте довго залишалися безуспішними.

Комету в сузір’ї Риб виявив 11 вересня 1909 р. Макс Вольф – директор Гейдельберзької

обсерваторії. 15 вересня комету спостерігали візуально за допомогою найбільшого в світі

метрового рефрактора Йеркської обсерваторії (США, Чикаго).

Вже перші спостереження показали, що поправка до результатів Коуелла і Кроммеліна складає 3

дні, тобто точність прогнозу залишилася на рівні минулої появи.

Після відповідного аналізу вчені дійшли висновку, що принаймні 2 доби з розбіжності, що

залишилася, не можуть пояснюватися помилками обчислень, неточним знанням розташування

великих планет чи їх мас. Зараз ми знаємо, що причина цих розбіжностей криється у дії

негравітаційних сил.

Оскільки довжина хвоста комети Галлея перевищувала 30 млн. км., то Земля, рухаючись своєю

орбітою, мала пройти через її хвіст. Швидко розповсюдилися чутки про отруєння атмосфери

небезпечними для здоров’я людей кометними газами. Газети зарябіли тривожними

повідомленнями про велику небезпеку, яка загрожує людству 19 травня 1910 р.

Як і передбачали астрономи, Земля 19 травня 1910 р. «зіткнулася» з хвостом комети. Проте навіть

найчутливіші прилади не зафіксували ніяких незвичайних явищ в атмосфері Землі, які можна

було б однозначно пов’язати з цією подією.

За весь період спостережень комети Галлея в 1909-1911 рр. було одержано понад тисячу

астронегативів, понад сотню спектрограм, багатьох сотень малюнків і величезне числа визначень

її екваторіальних координат у різні моменти. Весь цей багатий матеріал дозволив детально

дослідити характер руху комети, вивчити зміну блиску і геометричних розмірів голови та хвоста

із зміною геліоцентричної відстані, структурні особливості і хімічний склад голови і хвоста, а

також низку інших фізичних параметрів.

Основні підсумки вивчення величезного і різноманітного матеріалу, який складав 26 пунктів, були

опубліковані Бобровниковим в 1931 р.

ВІДКРИТТЯ БІЛОЕМІГРАНТА, з кореспонденції А. Тунцова «До Сонячної системи завітала

«чужа» комета»

Комета Мачхольца-1, яка зараз появляється поряд із Землею кожні п’ять років, могла з’явитися в

іншій системі, біля іншої зірки. На це указує її унікальний хімічний склад. Перевірити гіпотезу

можна буде вже в 2012 році, коли комета знов наблизиться до Сонця. Щоправда, спочатку

доведеться пошукати свідоцтва позасонячного походження, які перевірка могла б підтвердити чи

спростувати.

...Не виключено, комета Мачхольца-1 – перший приклад «чужої» комети, що зародилася поряд з

іншою зіркою, втраченою нею і надалі захопленою Сонячною системою.

...Ще у середині 1920-х років ...астроном і білий емігрант Микола Федорович Бобровников,

працюючи в американській Йеркськой обсерваторії, виявив, що комета Джакобіні – Ціннера різко

відрізняється від усіх інших – C2 в ній було у декілька разів менше, ніж ціану. Пізніше виявили й

інші комети подібного складу.

...Судячи з усього, відмінності хімічного складу – пам’ять про різні умови утворення.