разом училися в Единбурзькому університеті в Англії в 1913-1914 рр. Хоча, повернувшись у Росію
в 1914 р. ми продовжували навчатися в різних містах, проте зустрічалися дуже часто, подовгу
проживали разом у м. Єлизаветграді, а приблизно з кінця 1922 р. знову стали жити в одному місті
– у Москві.
Нас завжди зв’язувала тісна дружба, до того ж приблизно з 1928 р. до самого арешту Б. М.
Гессена, ми працювали в одній установі – на фізичному факультеті МДУ, де я був професором, а
Б. М. Гессен ряд років – деканом фізичного факультету, а потім директором Науково-дослідного
інституту при цьому факультетові.
У науковому відношенні Б. М. Гессен, на мою думку, був найкрупнішим із всіх відомих мені
філософів, які спеціалізувалися на проблемах сучасної фізики, і різко вирізнявся серед них
поєднанням глибокої ерудиції й чіткості думки як в області філософії, так і в області фізики.
Герой Соціалістичної Праці, академік Іг. Тамм.
ПРИБІЧНИК ІДЕАЛІЗМУ, з статті «Тривожні десятиліття радянської фізики (1920-1940)» в
журналі «Знання – сила» в лютому 1990 р.
Особливо старався професор фізики МДУ А. К. Тімірязєв, син великого ботаніка і дарвініста. ...На
думку Тімірязєва, пропаганда ідеалізму – це тонко розроблений план, який охоплює країну
соціалізму, що «будується». Цей план утілюють перекладачі і редактори іноземних книг з фізики,
і, звичайно, автори вітчизняних книг, котрі пропагують сучасну фізику. Як приклад Тімірязєв
називає книгу А. Еддінгтона «Відносність і кванти» (під редакцією Б. Гессена), де показана
неспроможність механістичної картини світу і необхідність заміни її «символічним світом», тобто
світом, пізнаваним за допомогою математичних методів. Тімірязєв називає це демонстрацією
відкритої попівщини.
...Повідомляючи читачів, що «фізики-ідеалісти» Гессен, Апірін і Бронштейн викриті як вороги
народу, Тімірязєв вигукує: «Треба сподіватися, що радянська громадськість до кінця розкриє, де
вороги і де друзі радянської фізики».
