МАЛЕНЧЕНКО Юрій Іванович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Льотчик-космонавт (78/308). Перебував у Космосі 323 дні 16 годин 9 хвилин 40 секунд. Поза

межами човна – 17 годин 19 хвилин. Перший у світі космонавт, який уклав шлюб, перебуваючи на

орбіті.

З селянської родини.

Народився 22 грудня 1961 р. в м. Світловодську Кіровоградської області СРСР (нині – районний

центр Кіровоградської області України).

Закінчив Харківське вище військове авіаційне училище ім. С. Грицевця (1983), військово-

повітряну інженерну академію ім. М. Жуковського (1993).

Служив льотчиком, старшим льотчиком, командиром ланки в підрозділах винищувальної авіації

Одеського військового округу (1983-1987), в загоні космонавтів (1987-??). Виконував обов’язки

координатора російського ЦПК імені Ю. Гагаріна в Космічному центрі імені Л. Джонсона в США

(1996).

Космонавт-випробовувач (1989).

Льотчик-космонавт Казахстану № 3.

Герой Російської Федерації (1994).

Національний Герой Казахстану (1994).

Кавалер російського ордена «За військові заслуги».

Кавалер медалі NASA «За космічний політ» (2000).

Виконав три космічні польоти.

Під час першого на човні «Союз ТМ-19» (1994) працював на борту російського орбітального

комплексу «Мир». Виконав перше стикування орбітального комплексу «Мир» з транспортним

вантажним кораблем «Прогрес М-24» в телеоператорному режимові. Здійснив два виходи у

відкритий Космос.

Під час другого на човні «Atlantis» (2000) забезпечував доставку вантажів на борт МКС й брав

участь у її підготовці до польоту в пілотованому режимі. Здійснив вихід у відкритий Космос.

Під час третього на човні «Союз ТМА-2» (2003), котрий здійснювався незабаром після катастрофи

американського човна «Коламбія», довелося доводити реальність продовження програми

космічних досліджень. Під час повернення на Землю, коли екіпаж знаходився в ще не

відстикованому модулі, сталася НП: несподівано включився основний двигун і розвернув станцію

навколо вісі на 25 градусів. Коли човен відійшов від МКС, її довелося повертати в початковий

стан, на що пішло немало дефіцитного палива.

Серед друзів та близьких знайомих М. – Г. Стрекалов, Т. Мусабаєв, П. Дуке, Г. Арзамазов, П.

Уїтсон, К. Андерсон, У. Мербольд, Е. Лу та ін.

***

ЗАКОХАНІСТЬ,

з професійного кредо Ю. Маленченка

Польоти в Космос набриднути не можуть.

ЕФЕКТ СВІЖОЇ М’ЯТИ, з інтерв’ю Ю. Маленченка Ю. Онишківу

– Чи важко звикати до незручностей побуту на борту? І в чому він, власне, полягає –

космічний побут?

– До деяких речей звикаєш за дві години, а до інших неможливо звикнути і за декілька польотів.

Не відразу звикаєш до миття волосся в невагомості. Із спеціального мішечка вода наноситься на

голову доти, доки не утворюється своєрідний міхур. Потім маєш акуратно мити голову шампунем, інакше вода розлетиться маленькими кульками.

Ще незвичайніше чищення зубів: у невагомості неможливо виплюнути пасту, тому доводиться її...

проковтувати. Ми називаємо це «ефект свіжої м’яти».

...Повірте, перебування в Космосі, не зважаючи на всі складнощі, – унікальна пригода.

І ЗІЙШЛА «ЗОРЯ» НАД «ЗІРКОЮ», з інформаційної стрічки ІТАР

12 вересня 2000 р.

Після стикування з МКС наступним пунктом у програмі експедиції «Atlantis» було проведення

робіт на зовнішній поверхні станції. Вихід у відкритий космос вчора, 11 вересня 2000 р., успішно

здійснили американський астронавт Едвард Лу і російський космонавт Юрій Маленченко.

Причому їхній робочий день почався навіть раніше запланованого часу.

Спочатку вони попрямували до модуля «Зірка» і повністю розвернули на ньому мішень,

призначену для використання під час стикування з човнами, котрі у майбутньому будуть

прибувати на МКС. (Стійка цієї мішені не повністю висувалася після автоматичної стиковки цього

модуля з модулем «Зоря» в липні цього року).

Потім Маленченко і Лу встановили магнітометр на двометровій штанзі, укріпленій на модулі

«Зірка».

Прилад виконуватиме на станції функції «тривимірного компаса».

Далі в програмі робіт на зовнішній поверхні МКС було встановлення дев’яти кабелів різного

призначення між модулями «Зоря» і «Зірка». Це кабелі системи електроживлення і комунікаційної

мережі.

Всі роботи були закінчені об 11 годині 01 хвилина за Гринвічем. Це був 50-й вихід у відкритий

космос в історії польотів «шаттлів».

Потім екіпаж «Atlantis’а» почав підготовку до відкриття перехідного люка в МКС, куди належить

перемістити всі доставлені вантажі.

РОЗБЕРЕТЬСЯ КОМІСІЯ, з інформації російської телекомпанії НТВ «Юрій Маленченко:

екіпаж «Союзу» зайвих кнопок не натискав»

30 жовтня 2003 року

Перед поверненням на Землю ніхто з членів екіпажу корабля «Союз ТМА-2» не натискав ні на які

зайві кнопки, заявив у четвер командир човна Юрій Маленченко, знімаючи з своєї команди

відповідальність за розворот МКС.

Космонавт сказав це на прес-конференції в Зоряному Містечку, де спеціальна комісія розслідує

цей випадок. – Ніхто з екіпажу не бачив моменту включення двигунів. Причини цього нам не

зрозумілі, – пояснив Ю. Маленченко. – Екіпаж ніяких команд на включення не давав, запуск

двигунів ми не зафіксували. Ми не розуміємо, чому це відбулося, але знаємо, що запуск двигунів

не привів до серйозних наслідків.

Схожим чином описав ситуацію іспанський астронавт Педро Дуке.

– Ми повідомили про побачений на Землю, і одержали команду виправити ситуацію, – додав він.

Екіпаж зазначив, що в якийсь момент на табло зажевріли кнопки, які не повинні були бути

включеними.

Комісія вже має в своєму розпорядженні дані, одержані від космонавтів, відразу після

приземлення. Основні висновки будуть зроблені під час розбору польоту.