1962 року в космічний політ стартував корабель «Восток-4» з льотчиками-космонавтами

СРСР О. Г. Ніколаєвим і П. Р. Поповичем на борту. Яке ж було здивування керівників Центру

управління, коли незабаром із космосу долинула... пісня «Дивлюсь я на небо».

Це Павло Попович тільки так міг передати почуття, які переповнювали його душу і серце. Чому

саме ця? Тому, певне, що саме в ній знайшли втілення філософські роздуми народу про Всесвіт і

безкінечність.