Томашевського і Якова Адлера. Цим безперечним корифеям сцени випало

прожити довге життя, опублікувати мемуари і стати засновниками артистичних династій, котрі

залишили значний слід в театральній історії країни.

Про те, що англомовна історіографія американського єврейського театру майже цілком базується

на залишених Томашевським і Адлером мемуарах говорить вже бодай той факт, що прийнятою

датою зародження цього театру вважається 1882 рік, коли Борис Томашевський заснував в Нью-

Йорку першу єврейську трупу.

Відомий цей факт виключно з мемуарів самого Томашевського і є усі підстави поставити його

значення під сумнів, і ось чому: Борису Томашевскому в 1882 році було 13 років і, згідно з його ж

спогадами, уся його театральна діяльність за вищезазначений рік звелася до однієї-єдиної

любительської постановки «Чаклунки» Аврума Гольдфадена в неназваній кав’ярні на

манхеттенському Нижньому Іст-Сайді. Ніяких інших документальних свідчень цієї події не

залишилися і, коли б не пізніші мемуари самого артиста, прийнятою датою зародження

американського єврейського театру вважався б 1886 рік, коли в країні з’явилася перша професійна

національна трупа, відома на ім’я її центральної фігури як «Трупа Могулеско».

Насправді, антрепренер цієї трупи Моріс Фінкель і привіз в 1890 роках маловідомого тоді Бориса

Томашевського до Нью-Йорка, доклавши руку до театральної кар’єри майбутньої зірки...

ОБ’ЄДНАВ СИНАГОГУ І БОРДЕЛЬ, з байки М. Лейб-Гальперіна

Жив один простака, який, коли йому хотілося поплакати, ходив до синагоги, а коли –

повеселитися, то йшов до публічного будинку. Проте якось, коли йому захотілося одночасно і

поплакати і посміятися, він пішов до театр..., який зумів об’єднати в одне і синагогу, і бордель.

ЗГАНЬБИВ СЕСТРУ, з біографічної довідки «Моріс Фінкель» на luahshana.com

На початку 1890 рр. М. Фінкель розлучився з дружиною (Анеттою Шварц), яка згодом

повернулася до Румунії, і 1893 року познайомився і зав’язав роман з шістнадцятирічною сестрою

Бориса Томашевського Емою, яка тоді співала в хорі Національного театру.

Борис Томашевський у своїх виданих в 1937 році мемуарах – ймовірно дещо перебільшуючи –

згадує, що перед однією з вистав він вивів на сцену молодшу сестру і змусив її пообіцяти перед

переповненим залом, що подальшого продовження її роману із старшим за віком Фінкелем не

буде. Публічно принижена перед двохтисячною аудиторією Ема присягнулася і ...через декілька

днів втекла з Фінкелем.

Національний театр цілком дістався Томашевському.

ПАНЯНКА ВИЯВИЛАСЯ ...ЮНАКОМ, бувальщина

У 1887 році група Томашевського грала в Балтіморі, і 14-річній Бетсі Баумфельд-Кауфман вдалося

дістати квиток на виставу. Молоденька дівчина була зачарована грою головної героїні п’єси і

пробралася за куліси, аби зустрітися з чарівним створінням, яке виявилося зовсім не дівчиною, а ..

Борисом Томашевським.

Згодом Бетсі втекла з дому і приєдналася до трупи, а в 1891 році вийшла заміж за Бориса і стала

грати усі жіночі ролі, які до цього грав чоловік. Вона стверджувала, що осягнути таємницю

жіночого кокетування їй вдалося, спостерігаючи за грою Бориса.