тієї великої політики, про яку прагнули не говорити. От чому я не міг видати

своєї книги своєчасно, а все наступні події і зовсім загальмували видання.

ВПИСАВ БЛИСКУЧУ СТОРІНКУ, з оцінки діяльності Л. Артамонова П. Власовим

Полковник Артамонов під час поїздки виніс багато тяжких випробувань і нестатків й

неодноразово наражав життя своє на небезпеку, чим повинен був підірвати свої, фізичні і етичні

сили; при всьому цьому він не лише не принизив гідності своєї, ...а, навпаки, довів, на що здатний

російський офіцер, беззастережно вірний присязі, службовому обов’язку і вірності престолу і

вітчизні.

Енергія, мужність і готовність жертвувати своїм життям заради слави російського імені і зброї, проявлені, наприклад, при героїчній переправі через р. Білий Ніл ...здобули полковникові

Артамонову симпатії не тільки воєначальників, а й усієї армії.

...Він надав неоцінимі послуги і в той же час вписав блискучу сторінку до історії доблесних

подвигів російського воїнства.

ВІДОМИЙ ГЕОГРАФ, з оцінки діяльності Л. Артамонова Ю. Шокальським

Л. К. Артамонов ...відомий своїми подорожами Азіатською Туреччиною, Персією, Закавказзям і

Африкою, де ним виконана низка цінних досліджень і спостережень. Подорожі ці, сполучені у той

час із значними особистими небезпеками, були здійснені Л. К. Артамоновим з великою енергією і

наполегливістю, тому й дали помітні наукові результати, які сприяли повнішому пізнанню

згаданих країн.

До того ж подорож до Африки повинна бути відзначена в тому відношенні, що тут Л. К.

Артамонов був одним з небагатьох російських географів, котрі займалися дослідженням цієї

частини світу...

Сукупність багаторічних наукових праць Л. К. Артамонова і його подорожі і географічні

дослідження помітно виділяють... у ряді російських географів і мандрівників.

ПОДОЛАВ ПОНАД 5000 КІЛОМЕТРІВ, з нарису О. Степанченка «Африканське сафарі одесита

Артамонова»

Ім’я одесита Леоніда Артамонова, видатного дослідника Центральної Африки, Середньої Азії і

Близького Сходу могло б стояти поряд з іменами Лівінгстона, Міклухо-Маклая, Стенлі. Проте

доля розпорядилася інакше...

Його дивовижне життя скоріше нагадує пригодницький роман у дусі Жюля Верна, в якому є все:

таємничі подорожі загадковими країнами, зустрічі з невідомими племенами, сутички з дикими

тваринами, погоні і перестрілки.

У 90-і роки XIX сторіччя йому довелося побувати в місцях позначених на мапах того часу білими

плямами.

19 жовтня 1897 року з Одеси до Ефіопії відбула місія, військовим керівником якої був полковник

Леонід Артамонов. Маршрут експедиції пролягав від Червоного моря до столиці країни – Аддис-

Абеби. Далі необхідно було пройти зовсім недослідженою місцевістю до річки Білий Ніл.

...Труднощі, з якими зіткнулися мандрівники, були величезні: тропічні ліси, гори, болота, отруйні

змії і комахи, вороже настроєні племена тубільців, голод і хвороби.

...Експедиція подолала понад 5000 кілометрів. Було зроблено опис країни (22 щоденники), зібрані

колекції мінералів, рослин, комах, предметів побуту і зброї.

ПРО ЗНИКЕННЯ ДОПОВІЛИ ЦАРЮ, з дослідження І. Кацнельсона «Леонід Костянтинович

Артамонов і його мандрівка до Білого Нілу»

Доля була відверто неприхильною до Л. К. Артамонова. Успішно розпочата військова кар’єра

несподівано обірвалася в самому зеніті. Написані ним праці були забуті, вже набрана книга про

подорож Ефіопією з політичних міркувань залишилася невиданою, репутація його посмертно

затьмарена несправедливими відгуками, заснованими на упередженій і недоброзичливій

характеристиці.

...Протягом декількох місяців від Л. К. Артамонова не було ніяких звісток. Останній його лист, відправлений 9 квітня 1898 р. з урочища Бако, П. М. Власов одержав 1 червня. Копії донесень П.

М. Власова в МЗС, в яких він повідомляв про відсутність відомостей про полковника, були

переслані у військове міністерство.

19 вересня О. Куропаткін доповів цареві про зникнення Л. К. Артамонова і попросив дозволу

направити на його розшуки поручика лейб-гвардії Ізмайловського полку Арнольді, на що цар дав

згоду.

23 жовтня 1898 р. після приїзду в Порт-Саїд поручик Арнольді доповідав у Головний штаб, що

зустрів капітана Барат’є, за розповідями якого Л. К. Артамонов 21 червня досяг місця злиття

Собата і Білого Нілу у складі ефіопського загону. Однак про подальшу його долю капітан нічого

не знав.

Через місяць Арнольді прибув до Аддис-Абеби і у супроводі доданих йому десяти солдатів-

ефіопів відправився на розшуки Л. К. Артамонова, якого зустрів 13 грудня в 250 кілометрах на

північний захід від Аддис-Абеби.