Литвек - электронная библиотека >> Николай Михайлович Сухомозский >> Справочная литература: прочее >> Ганзен Алексей >> страница 2
з Парижа і привозить

свій бронзовий бюст, виконаний Леопольдом Бернштамом (в даний час знаходиться у фондах

Національної картинної галереї ім. І. К. Айвазовського в м. Феодосія).

У січні 1920 року Олексій Васильович разом з дружиною Олімпіадою Володимирівною покинув

Росію і через Константинополь, Салоніки, Легковац прибув до Королівства Югославія.

За спогадами сучасників, він був високоосвіченим європейцем, який творив щиро і

безкомпромісно, наполегливо трудився над всякою «дрібницею» від молодих років до смерті.

Остання його виставка була присвячена флоту Далмації – від перших вітрильників до крейсера

«Дубровник».


ЗАВАДИЛА РЕВОЛЮЦІЯ, з статті «Ганзен Олексій Вільгельмович» на інтернет-сайті

markoni.ucoz.ru

1910 р. О. Ганзен переїхав до Одеси і виступив з ініціативою створення тут художнього музею, на

який виділив власні кошти.

З 1914 року – жив у Петербурзі, а літні місяці проводив в маєтку Роман-Елі в Старому Криму, де

написав безліч пейзажів маслом, аквареллю, сепією, гуашшю. Звертався і до гравюри.

У 1915 р. на замовленням російського уряду виконав велике полотно «Бій «Святої Євгенії» з

«Гебеном», яке відразу з’явилося на виставці «Війна» в Петрограді.

Дещо пізніше вийшов альбом акварелей «Російський імператорський флот».

У 1917 році був висунутий на звання академіка разом з І. Я. Білібіним, З. Є. Серебряковою, С. Т.

Коненковим, проте голосування, призначене на жовтень, не відбулося із-за революційних подій.


КОЛІРНА ГАМА БЕЗ ЯСКРАВИХ ЕФЕКТІВ, зі спогадів С. Байкалова-Латишева «Як я став

художником»

Арсеній Петрович (Сосновський – авт.) – талант-самородок, колишній морський офіцер

Імператорського флоту, потрапивши до Далмації, після зустрічі з відомим уже мариністом,

племінником Айвазовського художником Ганзеном став писати морські пейзажі. Вплив

останнього не міг не позначитися на Сосновському.

Але те, що я бачив, у Ганзена на його виставках в Белграді, я запам’ятав, як звучала декілька

приглушена його благородна колірна гамма без яскравих ефектів. Його композиція відрізнялася

продуманою серйозністю.


ХУДОЖНИК-ПОЕТ АДРІАТИКИ, з добірки «Ганзен. Новини» на hanzen.ru

8 травня 2008 року в міській бібліотеці м. Загреба (Хорватія) зібралися члени російського

Академічного товариства. Тема – «Художник-поет Адріатики Олексій Ганзен, внук і учень І. К.

Айвазовського». На зустрічі були присутні посол Росії в Хорватії Михайло Конаровський і

співробітники посольства.

З розповіддю про творчість художника-мариніста розповіла Ірина Касацька.

Мультимедійні можливості дозволили перегорнути її сімейний альбом, побачити на екрані

фотографії Олексія і Олімпіади Ганзенів, Михайла і Варвари Мурузів, контр-адмірала Олександра

Бубнова, а також роботи О. Ганзена, присвячені флоту Росії і Далмації, морські пейзажі, віллу

«Олімпія».

Тепер у відділі російської книги міської бібліотеки м. Загреба є і доробок І. Ф. Касацької

«Художник-мариніст Олексій Ганзен. Нащадки І. К. Айвазовського: життя, спогади, рід», буклет

листівок «Олексій Ганзен. Художник-поет Адріатики» з репродукціями картин художника, фільм

«Художники російської еміграції» (виробництво галереї «Маricevic fine art & antiques»).


ДРУГА ДОМІВКА ЕМІГРАНТІВ, з замітки «Художники російської еміграції в Чорногорії» на

hanzen.ru

У грудні 2008 р. в місті Підгориці вперше відкрилася виставка «Художники російської еміграції в

Чорногорії». Організаторами виступили мерія, посольство Російської Федерації, «Гайо Галері» і

«Олександр Арт Груп».

На виставці представлена творчість Ганзена, Сосновського, Харитонова, Богданова-Бельського,

Кисельової, Кузнєцова, Шелумова, Лажечникова і Соловйова.

Дирекція виставки звертає увагу на те, що ця подія «дасть привід подумати про непрості долі

російських художників-емігрантів», адже «не зважаючи на роки через полотна і фарби просвічує

ніжне милування природою країни, що стала другим будинком для російських живописців, котрі

зберегли для нас цінні свідоцтва часу – ілюстрації життя Чорногорії і російської громади в першій

третині ХХ століття».


КАРТИНИ ЗНАЙШЛИ ПОЦІНОВУВАЧІВ, з інформації «Весняний аукціон в «Магнум Арсі»

на порталі Культура.ру

Великої уваги були удостоєно вітчизняне мистецтво, в якому лідирували улюбленці публіки Ю.

Клевер, О. Ганзен і І. Крачковський.

Елегійний пейзаж Крачковського «Літній вечір» знайшов свого покупця за стартовою ціною в

55000 доларів США.

Обидві марини Ганзена також знайшли свого цінителя: «Вигляд на бухту» пішов за $20000

доларів, а невеликий за розмірами «Прибій» при старті в 6000 доларів продався за 8500.