розміщувати криголами і криголамні пароплави, керувати ними...

Спостережень, плавань і польотів у нас було дуже багато, проте їм бракувало систематичності...

Політ повітряного корабля «СРСР Н-170» кладе початок систематичному дослідженню арктичних

морів з повітря. Це дає можливість порівнювати стан полярних льодів в різні роки, перевіряти

припущення на майбутнє і нагромаджувати дані для уточнення прогнозів.

ЩЕ СТВОРИМО «МОРСЬКИЙ АТЛАС», з телеграми заступника наркома ВМФ СРСР І.

Ісакова від 31 травня 1945 р.

Дорогий Миколо Миколайовичу!

Ви, напевно, не пам’ятаєте мічмана Ісакова з ескадреного міноносця «Ізяслав», який мав честь

бути представленим Вам в Ревелі, на борту Вашого човна 29 років тому. Я ж Вас запам’ятав і

спостерігав за тим, що робили і писали Ви і що писали про Вас.

З того часу витекло багато води...

За цей час Ви, Миколо Миколайовичу, виросли у великого ... ученого, керівника наукового

інституту, який вирішує загальнодержавні завдання, але Ви продовжуєте підтримувати тісний

зв’язок з флотом і допомагаєте флоту.

Прийміть від моряків НК ВМФ і від мене особисто вітання із славною датою 40-річного ювілею

плідної наукової діяльності і найкращі побажання в подальшій роботі.

Сподіваюся і далі співробітничатимемо з Вами на загальному терені зміцнення морської

потужності нашої Батьківщини, і зокрема по створенню Морського атласу.

З повагою до Вас адмірал флоту Ісаков.

ВИЗНАЧИВ РЕЖИМ ПОЛЯРНОГО БАСЕЙНУ, з статті А. Шумілова «Під прапором «Персея»

Наприкінці двадцятих років Микола Миколайович Зубов дійшов висновку: зміна крижаних умов

Баренцевого моря тісно пов’язана з річними і багаторічними коливаннями інтенсивності

Норвезької і Нордкапської гілок Північноатлантичної течії. Це давало хороші підстави для

складання прогнозів стану криги. Тож, коли готувалася програма експедиції на 1930 рік, Зубов,

виходячи з власних розрахунків, зазначив: «У серпні не більше дванадцяти відсотків всієї площі

Баренцевого моря буде покрито кригою. Така мала крижаність відкриває широкі можливості для

науково-дослідних робіт на півночі».

Прогноз завжди ризикований, тим цікавіше доля цього прогнозу.

...Підбиваючи загальні підсумки морських експедиційних досліджень..., Микола Миколайович

писав, що наукова інформація, зібрана радянськими ученими, «дає такий величезний матеріал з

вивченню режиму полярного басейну, подібного якому донині в історії полярних країн не було».

ДОРЕЧНА ПРОПОЗИЦІЯ, з книги С. Виноградова «В льодах його шляхи»

Професор М. М. Зубов учений-океанолог, добре відомий полярникам, котрий очолював в цій

високоширотній експедиції її наукову частину, урочисто заявляє:

– Ми проситимемо уряд і Головне управління Північного морського шляху назвати відкриту нами

землю островом Ушакова, щоб ім’я шановного Георгія Олексійовича увійшло до історії

дослідження Півночі шматочком Арктики, тієї Арктики, в яку він вклав так багато енергії, сил і

здоров’я.

Чується гул схвалення, лунають оплески. Пропозицію видного ученого підтримують всі.

МАРЕВО, з книги Е. Віленського і М. Черненка «Високі широти»

У 1934 році «Персей» піднявся вище Семи Островів. Стояли дні виняткової видимості. Тоді знову

на горизонті виникла примара «землі». Чи було це марево, чи далеке зображення, підняте

рефракцією?

Льоди затримали судно. Довелося повернути на південь.

Зубов пішов до каюти, закрився там і заборонив при ньому говорити про «землю».

...Розмови про «Землю Джілліса» не припиняються ні на хвилину. Книги, що містять дані про

історію цієї «землі», подорожують з каюти до каюти. Спалахують люті суперечки. Всі чомусь

вірять, що «земля» є, що ми її побачимо, нанесемо на карту і припинимо тривалі двохсотрічні

дебати.

...Ми йдемо, забираючи з собою таємницю «Землі Джілліса»... Хто скаже, примара якої землі

привиділася Джіллісу, Макарову, Уорслею на далекому горизонті? Що за темна, нерухома хмарка

увижалася нам?

ТАКІ ЛЮДИ НЕ ПОМИРАЮТЬ, БО ЖИВУТЬ В НАС, з нарису М. Дєєва «Адмірал Арктики»

Якщо й раніше при складанні льодових прогнозів М. М. Зубов брав на себе велику

відповідальність, то тепер, в Архангельську, її ступінь невимірно зріс.

...Потрібно було дати обґрунтований розрахунок міцності льоду для наведення льодової

переправи. Не вистачало потрібних даних. Доводилося йти на ризик. Розповідають, що, подібно до

будівельників мостів, які ставали під ними у момент проходу першого потягу, капітан 2-го рангу

М. М. Зубов стояв на льоду поряд з рейками, прокладеними з одного берега річки на іншій.

Паровоз поволі тягнув навантажену платформу, лід загрозливо потріскував, прогинався, і, немов

на собі відчуваючи непомірну тяжкість вантажу, мимоволі присідав Микола Миколайович. Він

випрямився, лише побачивши паровоз на іншому березі.

...Багато років потому, перефразовуючи крилатий вираз, полярники, вітчизняні дослідники океану

можуть з упевненістю сказати:

– Всі ми вийшли з «Льодів Арктики» М. Зубова.

З незмінною подякою, теплотою, непідробленою щирою пошаною згадують його люди, які жили і

працювали поряд. Нещодавно на кафедру океанології МДУ прийшов лист з Болгарії від Олени

Кристевої – океанолога першого випуску 1953 р. Вона написала чудові слова про свого Вчителя:

«М. М. Зубов був і залишається в моїй пам’яті людською вершиною, компасом, орієнтиром,

світочем. Такі люди не вмирають. Вони залишаються в нас»