АСАД Мухаммед

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: австро-пакистанський.

Журналіст, письменник, перекладач, дипломат. Справжнє прізвище – Вайс Леопольд Карлович.

Повноважний представник Пакистану в ООН (1951).

З родини правознавців. Батько, Вайс К., – адвокат.

Народився в 1900 р. в м. Лемберзі Австро-Угорської імперії (нині – м. Львів, адміністративний

центр однойменної області України).

Помер в1991 р. в м. Марбеллі (Іспанія). Похований на місцевому цвинтарі.

Навчався на відділенні історії мистецтва Віденського університету, Каїрському університеті «Аль-

Ахзар».

Працював асистентом відомого німецького кінорежисера Мурнау, кореспондентом одного з

берлінських інформаційних агентств, газети «Франкфуртер цайтунг» (1921-1926), завідуючим

відділом Пакистанського міністерства іноземних справ (1947-1951), повноважним представником

Пакистану в ООН (1951-1955).

Переходить в іслам (1926).

Перу А. належать розвідки «Принципи мусульманської держави», «Сахіх аль-Бухарі: ранні роки

ісламу».

Наш земляк також – автор книг «Дорога до Мекки» (1954), «Це наш закон».

Переклав «Коран» англійською мовою, адресувавши його «людям, які думають».

Що стосується особистого життя, то батько і мати нашого земляка загинули в нацистському

концтаборі.

Нині одна з площ Відня (Австрія) носить ім’я А. (2008).

Серед друзів та близьких знайомих А. – М. Ікбала, М. Аль-Марагі, М. Джінна, Я. де Хаан, Абдул

Азіз ібн Сауд, Р. Пехлеві, Х. Вейцман та ін.

***

НАЙВИЩА ЦІННІСТЬ

, з життєвого кредо М. Асада

Принципова помилка фундаменталістів в тому, що ледве заходить мова про світські злочини, як

вони негайно вимагають худуда, суворого мусульманського покарання. Тим часом худуд – не

початок, а кінець шаріату, бо початок – це права людини.

У ісламі немає покарання, якому б не відповідали певні права.

ЧЕКАЄ АРАБСЬКИЙ БУДИНОК, з листа Д. Фейгенбаума Л. Вайсу весною 1922 р.

Чому б тобі не приїхати і не побути зі мною декілька місяців? Я сплачу тобі зворотний квиток; ти

зможеш повернутися до Берліна, як тільки цього побажаєш. Але поки ти будеш тут, до твоїх

послуг чудовий старий арабський будинок, прохолодний влітку (але жахливо холодний взимку).

Ми проводитимемо час разом. У мене тут маса книг, і коли ти втомишся оглядати незвичайні види

навколо, то зможеш читати.

УСЕРЕДИНІ МАГОМЕТАНСТВА, з передмови М. Ассада до свого перекладу «Корану»

Мало не відразу ж я відчув глибоку симпатію до значно спокійнішої, я б навіть сказав людянішої

загальної концепції і самого стилю життя, ніж у європейців. Мені захотілося з’ясувати і зрозуміти

причини побачених мною відмінностей, і я зацікавився релігійними книгами мусульман, які є

основою їх поведінки і життєвої позиції.

...Я відкрив для себе нову і несподівану перспективу створення прогресивного людського

суспільства, побудованого з мінімумом зовнішніх конфліктів і суперечностей і з максимумом

щирих братських відчуттів. В той же час побачена мною реальність нинішнього мусульманського

життя разюче контрастувала з тими прекрасними можливостями, які були представлені в

ісламському ученні. Замість обіцяних Ісламом прогресу і руху, я бачив у сучасних мусульман

лінощі і застій, а замість щедрості і готовності до самопожертвування – обмеженість і прагнення

до легкого життя. Спантеличений і неприємно вражений подібною невідповідністю, я вирішив

підійти до даної проблеми, так би мовити, з особистої точки зору, і спробував уявити себе самого

ніби усередині Ісламу.

...Я зрозумів, що єдина причина соціального і культурного занепаду мусульман полягала в тому, що вони поступово перестали слідувати ученню Ісламу.

ПАРАНДЖА – ЩЕ НЕ ІСЛАМ, зі спогадів М. Ассада

Багато хто вважає, що якщо закрити обличчя жінки паранджою, то це і є справжній шлях до

ісламу. Тим часом це далеко не так. За часів пророка обличчя закривали виключно дружини

самого Мухаммеда, але було б помилкою виводити з цього загальне правило.

Ні священне писання, ні сунна не передбачають цього для всіх жінок.

НЕЗБАГНЕННА ЧАРІВНІСТЬ АРАВІЙСЬКОГО ЖИТТЯ, зі спогадів М. Ассада

У мене роман з цією країною (Аравією – авт.), і я переживаю його з такою повнотою і силою, як

жоден європеєць. Ніхто, я переконаний в цьому, не зможе встояти перед чарівністю аравійського

життя, якщо хоч недовго поживе з арабами, ніхто не зуміє вирвати Аравію з свого серця. Навіть

залишаючи цей край, людина назавжди понесе з собою частинку чарівної атмосфери пустелі і

страждатиме ностальгією в красивих і багатющих країнах світу.

…Він (король Абдул Азіз ібн Сауд – авт.) називає мене товаришем, – хоча ми далеко не рівні в

своєму становищі: адже він – король, а я – всього лише журналіст. Але і я наважуюся говорити,

що ми друзі, бо він повіряє мені свої найпотаємніші думки, причому робить це з такою ж

щедрістю, з якою допомагає людям.

ОСЯГНУВ УСЮ РЕЛІГІЙНУ ГЛИБИНУ, з розвідки В. Хофманна «Ще одна перемога ісламу»

Думка професора Кюнга про те, що люди на Заході обізнані з ісламом надзвичайно слабо, слушна.

Виключення представляє лише украй незначну меншину, яку утворюють західні інтелектуали і

діячі мистецтва, які відкрили для себе Іслам. До їх числа відносяться австрієць Леопольд Вайс

(Мухаммад Ассад), англійці Річард Бертон, Мармадюк Пікхтолл, Мартін Лінгз, Кет Стівенс,

французи Моріс Бюкай, Луї Массіньон, Рене Генон, Єва де Вітрай, Роже Гароді, Моріс Бежар,

швейцарці Тітус Буркхардт і Роже дю Паськєіє, німець Фрітхоф Шуон.

Але що говорити, якщо навіть більшість західних сходознавців не зуміли зрозуміти Іслам у всій

його глибині?

ХРЕЩЕНИЙ БАТЬКО БЕНАЗІР БХУТТО, з розвідки Д. Молдаванова «Бедуїн з Галіції»

Доля Леопольда Вайса не загубиться серед найхимерніших з них. Не напружуйте пам’ять: