- 1
- 2
Росія обдарованіша родючим ґрунтом і всякого різновиду корисними копалинами, ніж Сполучені
Штати Америки. Якби росіяни проводили таку ж капіталістичну політику, як американці, вони
були б сьогодні найбагатшими людьми у світі. Деспотизм, імперіалізм і більшовизм зробили їх
найбіднішими.
Нехай росіяни будуть росіянами. Нехай вони творять, що хочуть у своїй власній країні. Але не
можна дозволити їм переходити кордони своєї землі з метою знищити європейську цивілізацію.
«ЗРОБИТИ БІЛЬШЕ Я НЕ МІГ», з автобіографії Л. Мізеса
Закінчивши ліцей, я відчув себе захопленим не стільки політичною історією, скільки проблемами
економічної, адміністративної й соціальної історії. Я вирішив зайнятися правом, а не історією, як
планував колись, ще з середньої школи.
Приступаючи до навчання в університеті, я був рішучим прихильником інтервентизму. У той же
час було щось, що виділяло мене серед колег, – я був переконаним антимарксистом.
…Посада, яку я тоді обіймав (у Віденській торговій палаті – авт.), безперечно, забезпечувала
вплив, порівняний з впливом австрійця, котрий очолював яку-небудь потужну політичну партію.
Я був провідним економістом країни. Але під цим не мається на увазі беззаперечне виконання
моїх рекомендацій.
За підтримки своїх нечисленних друзів я змушений був постійно вести розпачливу боротьбу.
Єдине, чого нам удалося домогтися, це хіба що уникнути катастрофи. Те, що взимку 1918-1919 рр.
справа не дійшла до більшовизму, що промисловий і банківський крах відбувся не в 1921-му, а
тільки в 1931 році, все це в чималій мірі можна вважати результатом моїх зусиль. Більшого
зробити було не можна. У всякому разі, я зробити більше не зміг.
…Ніяке інше заняття не здавалося мені бажанішим за професію університетського педагога, хоча
дуже швидко я зрозумів, що лібералові на зразок мене кар’єру штатного викладача на кафедрі
будь-якого німецькомовного університету зробити зась.
…Враження від викладачів економічних, політичних наук і соціології в німецьких університетах
було дуже далеким від позитивного. Природно, серед них траплялися підготовлені й наділені
неабиякими здібностями люди. І все ж більшість аж ніяк не володіли цими якостями... Багато хто
називав себе вузьким «теоретиком». Готтль і Оппенгеймер страждали манією величності, Діль –
просто тупий невіглас, Шпітоф не зумів опублікувати бодай однієї книги.
…Саме спілкування з подібними людьми сприяло ясному усвідомленню неможливості порятунку
німецького народу. Залишалося фактом, що ці недоумкуваті, які стали професорами, у свою чергу,
шляхом відбору з кращих, викладали в університетах найважливіший предмет, повинні були
формувати прошарок політично грамотних професіоналів. Їм робили великі почесті, вони
користувалися увагою освічених людей і громадськості. Страшно було подумати, яким би
сформувалося покоління молодих, що мають подібних учителів?
…Я виїхав зі Швейцарії, тому що не міг продовжувати жити в країні, котра сприймала мою
присутність як якийсь політичний тягар і бачила в ньому загрозу власній безпеки.
МОНУМЕНТАЛЬНА ПРАЦЯ, з рецензії X. Сеннхольца
«Human Action» – монументальна праця, найпомітнішій з часів Першої світової війни
узагальнюючий трактат з економіки. Книга подібна до прекрасної будівлі, спорудженої на міцній
основі дедуктивної аргументації, це теоретичний аналіз форм людської діяльності.
Поза всяким сумнівом, ця книга – один з найпотужніших витворів людського розуму нашої епохи.
СОЦІАЛІЗМ – ЦЕ ПЛАНОВАНИЙ ХАОС, з передмови Р. Левіта до книги «Про Людвіга фон
Мізеса, його життя і доробки»
На думку Мізеса, соціалізм, тобто централізовано плановане господарство з регульованим урядом
ринком і встановлюваними зверху цінами, не може довго проіснувати. У таких умовах
неможливий економічний розрахунок, оскільки ціни не відбивають попиту та пропозиції й
перестають служити покажчиком, у якому напрямку варто розвиватися виробництву, щоб
забезпечити економічну рівновагу.
А це означає, що регулювати економіку в цілому уряд насправді не може, і «регульована
економіка соціалізму» насправді стає царством сваволі укладачів плану, іншими словами,
планованим хаосом.
- 1
- 2