ІВАНЕНКО Дмитро Дмитрович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Фізик. Першим висунув гіпотезу про будову атомного ядра з протонів і нейтронів (1932); заклав

основи теорії ядерних сил (1934-1936); був одним з розробників теорії електромагнітного

випромінювання електронів великих енергій в прискорювачах (1950). У фізиці існують наукові

терміни «теорія Іваненка – Амбарцумяна», «рівняння Іваненка – Гейзенберга», «коефіцієнти Фока

– Іваненка».

З інтелігентської родини. Батько, Іваненко Д., – видавець газети «Полтавський вісник».

Народився 16 (29) липня 1904 р. в м. Полтаві Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 30 грудня 1994 р. в м. Москві Російської Федерації.

Закінчив Полтавські гімназію (1920) і педагогічний інститут (1923), Ленінградський університет

(1927).

Працював учителем Полтавської трудової школи (1920-1923), науковим співробітником фізико-

математичного інституту академії наук СРСР (1927-1929), Українського фізико-технічного

інституту (1929-1931), викладачем Харківського механіко-машинобудівного інституту (1930-

1931), старшим науковим співробітником Ленінградського фізико-технічного інституту (1931-

1935), викладачем Ленінградського педагогічного інституту (1933-1935), Томського університету

(1936-1938), старшим науковим співробітником Сибірського фізико-технічного інституту (1936-

1939), викладачем Уральського (1939-1940), Київського (1940-1941) університетів, Московських

сільськогосподарської академії (1944-1948) і університету (1943-1994).

Член Міжнародного гравітаційного комітету (1959-1975).

Один з засновників міжнародного журналу «General Relativity and Gravitation».

Заслужений професор Московського університету (1994).

Лауреат Державної премії СРСР (1950).

Спеціалізувався з проблем ядерної фізики, теорії гравітації, космічних злив, обліку сили

променистого тертя, математичної фізики, біології, філософії, геології, історії науки.

Друкувався в журналах «Physikalische Zeitschrift der Sowjet Union», «Вісник Московського

державного університету», «Праці Сибірського фізико-технічного інституту».

Як вчений дебютував в журналі «Natur» статтею (1932).

Потім настала черга наступних доробків: «Основи теорії ядерних сил» (1940), «Класична теорія

поля» (1949), «Модель атомного ядра і ядерні сили» (1982).

І. – автор приміток і коментарів до книг Л. де Бройля, В. Гейзенберга, П. Дірака, Е. Шредінгера, Л.

Бріллюена, А. Зоммерфельда, А. Еддінгтона.

Всього вчений залишив понад 400 наукових робіт.

Цікава деталь: п’ять Нобелівських лауреатів залишили свої афоризми на стінах кабінету нашого

земляка.

З владою порозуміння знаходив не завжди. А тому був заарештований як «соціально небезпечний

елемент», засуджений до трьох років позбавлення волі і висланий спочатку до Карагандинського,

а потім Томського виправно-трудового табору (1935).

Реабілітований (1989).

За участь у серпневій сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук звільнений з роботи

(1984).

Нині заснована стипендія ім. Д. Д. Іваненка в Московському університеті (2004).

У Москві вийшла книга «Космос, час, енергія», присвячена 100-річчю з дня народження нашого

земляка (2004).

Серед друзів та близьких знайомих І. – І. Тамм, С. Вавилов, І. Курчатов, П. Пронін, Є. Гапон, М.

Померанчук, О. Соколов, Л. Ландау, Ю. Владіміров, В. Родічев, Я. Френкель, В. Фредерікс, Ю.

Харитон, Г. Сарданашвілі, В. Пономарьов, А. Іоффе, М. Сагітов, Г. Соколик, Ю. Обухов, Б.

Кедров та ін.

***

КОЖНОМУ – СВОЄ

, з професійного кредо Д. Іваненка

Кожному часу відповідає своє розуміння основних категорій.

ВСЕ ЕЛЕМЕНТАРНО, афоризм Д. Іваненка

Нейтрон в тому ж ступені елементарний, що й протон.

ВЕЛИКЕ ОБ’ЄДНАННЯ У ФІЗИЦІ, з наукового заповіту Д. Іваненка

Вперше в багатовіковій історії фізики створення об’єднаної картини всіх основних категорій

реальності... стало не просто метою. Звичайно, так чи інакше кожній епосі відповідає своє

розуміння основних категорій, але йдеться не про їх простий перелік, в значною мірою ...про

фундаментальне об’єднання, приблизно так, як... було потрібно і вдалося об’єднати звичайний

простір і час в єдиний чотиривимірний псевдоевклідовий простір.

...Нині створення такої картини є реальною актуальною проблемою, без вирішення якої фізична

наука не може просуватися далі.

...Під фізичною картиною світу тієї чи іншої епохи матимемо на увазі характеристику наступних

основних категорій: простір (R), час (T), матерія (M), гравітація (G), вакуум (V), космологія (C), а

також зв’язки між ними.

ЧАС ПЕРЕДУЄ ВСЬОМУ СУЩОМУ, афоризми великих вчених, залишені в кабінеті Д.

Іваненка

Фізичний закон повинен мати математичну красу (П. Дірак).

Природа проста за своєю суттю (Х. Юкава).

Протилежності не є суперечностями, вони взаємно доповнюють одна одну (Н. Бор).

Теорія одних частинок (без урахування тяжіння) не може бути повною теорією частинок (Дж.

Уїлер).

Час передує передує всьому сущому (І. Пригожин).

БІЛЯ ВИТОКІВ ЯДЕРНОЇ ФІЗИКИ, зі спогадів Г. Сарданашвілі «Дмитро Дмитрович Іваненко»

Д. Д. Іваненко вступив до «клубу» великих фізиків в травні 1932 р., опублікувавши статтю, в якій

на основі аналізу експериментальних даних припустив, що ядро складається виключно з протонів і

нейтронів, що усувало так звану «азотну катастрофу». Через декілька тижнів Гейзенберг теж

опублікував статтю про протоно-нейтронну модель ядра, пославшись на роботу Д. Д. Іваненка.

Слід відзначити, що до цього домінувала протоно-електронна модель атомного ядра, в якому

згідно гіпотезі Бора електрон «втрачає свою індивідуальність», – свій спін, а закон збереження

енергії виконується тільки статистично.

Протоно-нейтронна модель по-новому поставила питання про ядерні сили,