АПЛОДУВАЛИ, з книги С. Плеханова «Писемський»

Усі знали пушкінську епіграму на Каченовського, де вчений характеризувався: «нісенітниці

оратор, відмінно млявий, відмінно нудний, важкуватий і навіть дурнуватий». Проте це не

заважало дещо і на вус намотувати з лекцій ректора – вже дуже спокусливий був його скепсис

відносно високих творінь старовини.

З інших професорів найбільше враження справляли на Писемського історик М. П. Погодін,

юристи П. Г. Редкін і М. І. Крилов. Студенти різних факультетів раз по раз кочували з аудиторії до

аудиторії аби послухати чергового знаменитого златоуста.

...Захоплювали Писемського і ідеї Редкіна. Освічений юрист сповіщав про початки

громадянськості, покладені в підставу європейських правових систем, він закликав відмовитися

від залежалих уявлень в ім’я істини. Читав Петро Григорович по-акторському, красиво здіймаючи

руки, величаво повертаючись всім корпусом, виблискуючи карими малоруськими очима.

Правда, слухачів дещо обурювало те, що говорив він з сильним полтавським акцентом:

«юридИчний», «радИкальний», «гИперболічний», і «г» у нього теж звучало по-українськи.

Тим потішнішою була його пристрасть до варваризмів: абсолют, абстракт, ультрамонтанство,

інгредієнт, іманентний. Коли в кінці лекції Редкін виголошував: «Ви повинні бути не лише

законознавцями, але й синами свободи! Прийдіть, сини світла і свободи, в галузь свободи!», всі

захоплено піднімалися з місця і самозабутньо аплодували.

ВІДЧУВАВСЯ ІДЕЙНИЙ ВПЛИВ РЕДКІНА, з монографії В. Зажурило «К. Д. Ушинський в

портретах, ілюстраціях, документах»

Він не міг піднятися до найпередовішого матеріалістичного революційного світогляду (як його

розуміли ліві радикали – авт.), який розвивали Бєлінський і Герцен. Це значною мірою було

результатом того, що Ушинський перебував під ідейним впливом професора П. Р. Редкіна, у якого

він не тільки слухав один з основних університетських курсів, але з яким був і особисто близький.

ВІД БАГАТОГО ЗВИНУВАЧУВАНОГО – БІДНИМ СТУДЕНТАМ, з нарису А. Коні «Справа

Овсянникова»

Увечері того ж дня в камері слідчого з особливо важливих справ Овсянникова допитали. Він

відповідав неохоче, то похмуро, то глузливо поглядаючи на слідчого і дуже недоброзичливо

поставився в своїх свідченнях до Кокорєва. В кінці допиту я відвів Кнірима убік і сказав йому, що

вважаю необхідним запобіжним заходом обрати позбавлення волі, оскільки інакше Овсянников,

при своїх засобах і зв’язках, спотворить весь матеріал свідка.

– І я знаходжу потрібним це, – відповідав Кнірим.

– Пане Овсянников, – сказав я, сідаючи збоку столу, на якому писав Кнірим, – чи не бажаєте ви

відправити когось із служителів до себе додому, щоб прибула особа, яка користується вашою

довірою, для передачі йому тих з ваших розпоряджень, які не можуть бути відкладені.

– Це ще навіщо? – запитав суворо Овсянников.

– Ви будете узяті під варту і додому не повернетеся.

– Що? – майже закричав він. – Під варту! Я? Овсянников? – і він схопився з свого місця. – Та ви

жартувати, чи що, бажаєте? Мене під варту?! Степана Тарасовича Овсянникова? Першорядного

іменитого купця під варту? Ні, панове руки короткі! Овсянникова!! Дванадцять мільйонів

капіталу! Під варту! Ні, братики, цього вам не вдасться!

...На свій арешт Овсянников подав скарги до окружного суду і потім в судову палату. Скарги ці

були написані хоча й стисло, однак майстерно, умілою рукою. Виявилось, що їх писав відомий

талановитий цивіліст Боровиковський, котрий незадовго перед тим перейшов в адвокатуру з

товаришів

прокурора Петербурзького окружного суду. За цю свою невелику письмову роботу

...Боровиковський одержав від Овсянникова 5 тисяч рублів. Звістка про це зчинила певне

хвилювання в петербурзькому товаристві...

...В день оголошення звинувачувального вироку Овсянников прислав в моє розпорядження, для

вживання з добродійною метою, 5 тисяч рублів, які я негайно перепровадив ректорові

Петербурзького університету П. Г. Редкіну для використання, за його розсудом, на студентів,

котрі того потребують.

РОСІЯНИ ПОНОВИЛИ ПАМ’ЯТНИК, з замітки «Славні Ромни видатними земляками» на

old.state-gov.sumy.ua

Міський голова Ромен Павло Помаран зустрівся з керівником громадського руху «Спадок» п.

Козаченком з Санкт-Петербурга.

Гість розповів про проведення міжнародної конференції «Діячі культури та освіти з України в

Росії», яка пройшла в травні 2007 р. За його словами, в її ході було поновлено пам’ятник

заслуженому професору, доктору права, ректору Санкт-Петербурзького університету Петру

Редкіну, уродженцю міста Ромни. Надгробок, встановлений спочатку, не зберігся. Його

замальовок чи бодай опису теж не знайшли. Тож встановили пам’ятник в стилістиці XIX ст.

Пан Козаченко також передав до Роменського краєзнавчого музею архівні фотоматеріали.

За результатами зустрічі намічено план підготовки до відзначення 200-річчя з дня народження

видатного земляка, яке відбудеться в жовтні 2008 року.