БОДНАРСЬКИЙ Богдан Степанович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Бібліограф, книгознавець, перекладач. Перший директор Російської центральної книжкової палати

(1920).

З міщанської родини.

Народився 23 червня (5 липня) 1874 р. в м. Радивилові Кременецького повіту Волинської губернії

Російської імперії (нині – районний центр Рівненської області України).

Помер 24 листопада 1968 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).

Закінчив юридичний факультет Московського університету (1896-1901), археологічний інститут

(1905-1910).

Працював редактором «Бюлетеня книжкових новин» (1909-1910), «Бюлетеня книжкових і

літературних новин», очолював бібліографічний відділ «Бюлетеня літератури і життя» (1911-

1917), редагував «Бібліографічні вісті» (1913-1929), був директором Російської центральної

книжкової палати (1920-1921), директором Російського бібліографічного інституту (1921-1922).

Член Бібліографічного товариства при Імператорському Московському університеті (1909).

Заслужений діяч науки РРФСР (1945).

Друкувався в журналі «Бібліологічні вісті».

Головний доробок Б. – «Бібліографія російської бібліографії», який являє собою детальний огляд

літератури за 1913-1925 роки.

Відомі серед спеціалістів також книги «Довідковий покажчик книг та журналів, які були

заарештовані з 17 жовтня 1905 р.» (1904-1910), « Бібліографія творів Л. М. Толстого» (1910),

«Міжнародна десяткова класифікація та десяткова класифікація Дьюї» (1919).

Переклав з французької «Скорочені таблиці десятинної класифікації Міжнародного бібліотечного

інституту».

Стаття про нашого земляка увійшла до ««Всесвітнього біографічного енциклопедичного

словника» (1998).

Серед друзів та близьких знайомих Б. – Б. Борович, П. Отлє, М. Мацуєв, Ю. Меженко, М.

Машкова, С. Лісовський та ін.

***

ЗНАННЯ ЗАРАДИ ЗНАНЬ

, з професійного кредо Б. Боднарського

Вивчати книги заради самих книг, одержувати знання заради знань.

ПОВЕДІНКА – ОБУРЛИВА, з листа Б. Боднарського М. Машковій

Дуже вдячний Вам за інформацію про вихід 1-го тому бібліографії періодики. Роздумую про те, де

б і як би відзначити обурливу поведінку по відношенню до Ю. О. Меженка.

СТАТТЮ НАДРУКУЄМО ПІЗНІШЕ, з листа редакції журналу «Радянська бібліографія» Ю.

Меженкові

Кілька днів тому Б. С. Боднарський передав Юрію Володимировичу (Григор’єву – авт.) Вашу

статтю «Методика бібліографічної роботи»...

…На жаль, в план її не включили...

Так чи інакше обставини, щ склалися, не можуть перешкодити публікації статті в 2-у науковому

збірнику Бібліотеки АН УРСР.*

*На жаль, перешкодили: через партійні гоніння наступні числа журналу не вийшли.

БОДНАРСЬКИЙ ТУРБУЄТЬСЯ, з листа М. Мацуєва Ю. Меженкові

Богдан Степанович (Боднарський – авт.) говорив мені, що ти лягаєш о п’ятій годині ранку –

стільки у тебе роботи.

ДОРОБОК МОЖУТЬ СВІДОМО ЗНИЩИТИ, з листа Б. Боднарського Ю. Меженкові від 11

липня 1948 р.

З моменту Вашого від’їзду до Києва справа зупинилася, оскільки Міліца Венедиктівна (Сокурова

– авт.) могла працювати тільки під Вашим керівництвом...

Якщо 2-ий том не буде свідомо знищений, то чого доброго коли-небудь за іншої дирекції... і

з’явиться в світ.

ВАРТО ІТИ НА БУДЬ-ЯКІ ЖЕРТВИ, з листа Б. Боднарського Ю. Меженкові від 11 липня 1948

р.

Складно йде справа з 3-м томом. ...Сама ідея бібліографії 3-го ступеня така висока, що варто піти

на будь-яку жертву, аби її реалізувати.

БІБЛІОГРАФ МІЖНАРОДНОГО РІВНЯ, з розвідки В. Ящука «Завоював Москву»

Серед відомих людей, яких дав науці наш край, був і Богдан Степанович Боднарський,

книгознавець, бібліограф. Через фінансові проблеми сім’ї за систематичну освіту зміг узятися з

деяким запізненням.

Але так склалося життя, що найбільш повно його здібності розкрилися не в юриспруденції і не в

археології, а в книгознавчій справі, педагогіці. Причому працьовитість, енергія, аналітичний розум

дуже швидко допомогли радивилівцеві завоювати книгознавчу Москву.

Він був пропагандистом міжнародної класифікації знань, яку вивчив, перебуваючи в

Міжнародному бібліографічному інституті в Брюсселі, – під керівництвом засновника цього

інституту Поля Отлє. Виступаючи з численними доповідями в різних товариствах, Богдан

Степанович ще на початку XX століття зумів переконати колег – учених і просто бібліотекарів –

у перспективності десятинної класифікації знань.

Педагогічні здібності нашого земляка проявилися в той період, коли він читав лекції з бібліографії

на курсах у Московському університеті ім. Шанявського, коли виступав у вузах Ленінграда.

У 1915 р. Бібліографічне товариство зважило за необхідне випустити нарис «Богдан Степанович

Боднарський» С. Лісовського (увійшов до книжки біобібліографічних матеріалів, зібраних у 1913-

14 роках Е. Вольтером). Тут було вміщено й портрет нашого земляка.

НЕ ВИДАНИЙ ДОНИНІ, з монографії Н. Стрішенець «Бібліографічна спадщина Юрія

Меженка»

Як зазначає Ю. О. Меженко в передмові до роботи, при перекладі таблиць він користувався

працями Б. С. Боднарського, палкого прихильника і активного пропагандиста ідей децималізму в

Росії... Головною особливістю таблиць Ю. О. Меженка є те, що вони зорієнтовані на українську

практику… Так, вживання детермінант місцевості для дрібних територіальних одиниць подано

на прикладі містечок Борзна Чернігівської області та Великі Сорочинці Полтавської. Принципи

утворення індексів пояснено за допомогою таких прикладів: «Політика європейських держав на

Україні», «Історія української преси в XIX віці», «Підручник з ботаніки і зоології України»,

«Український роман за часів Переяславської умови», тощо.

...Більшість видатних книгознавців і