халікотерія.

Він йшов шляхом палеонтолога-еволюціоніста, відстоюючи і розвиваючи цей напрям. Підсумок

своїх думок за майже півстолітній період роботи академік виклав в нарисі «Основні проблеми

еволюційної палеонтології», який був опублікований вже після його смерті.

НОВИЙ ПОГЛЯД НА КЮВ’Є, з дослідження Б. Завадовського «Про журнал «Природа»

Останній NN журналу за 1919 р. вийшов друком лише весною поточного, 1921 року. Ця обставина

достатньо характеризує умови, за яких друкувався журнал, і визначає його зміст. Усі статті

випуску написані два роки тому і є, таким чином, принаймні трохи, застарілими.

У ньому вміщено 5 оригінальних статей:

1) Стаття Кольцова: «Фізіологія схуднення» містить цікаві дані з цього животрепетного питання,

проте, як визнає сам автор, навіть для того часу, не вичерпує фактичних знань, тому що в той час

російська наука був відрізаною від Заходу, і ми не мали в себе іноземних журналів. У такий спосіб

ця стаття, особливо ж глава про «ліпоїди», виявляється суттєво застарілою у порівнянні з

сучасними даними науки про харчування.

2) Стаття Борисяка : «Пам’яті Кюв’є» присвячена 150-річчю з дня народження видатного вченого.

Але ця стаття становить і інтерес, який виходить за межі просто ювілейної статті. Вона пропонує

новий погляд на Кюв’є і на його роль в розвитку біологічних наук. Як відомо, це ім’я звичайно

пов’язують з поразкою перших провісників еволюційної ідеї – Ламарка і Жоффруа-Сент-Ілера,

причому Кюв’є зображується, як стовп ретроградства і консервативності.

Це несправедливе висвітлення позиції Кюв’є в розвитку біологічних наук починає, нарешті,

змінюватися більш безпристрасною оцінкою праць і загального світогляду цього вченого-гіганта.

Одним з перших хто талановито і авторитетно реабілітував Кюв’є, був французький палеонтолог

Депере, автор прекрасної праці «Перетворення тваринного світу», перекладеної російською

мовою.

Борисяк у своїй замітці повторює, по суті, ідеї Депере, але важливо те, що цим він вводить їх у

більш широке коло письменників.

СПРАВА ПОСТАВЛЕНА КРАЩЕ, з щоденника В. Вернадського

10 січн. 1940

Стан здоров’я в ці дні покращився. Морози – понад 30°. Я, поза всяким сумнівом, дуже чутливо

реагую на атмосферні прояви. Зовсім покинута область науки в її прикладенні до людини. Багато

спроб – мало результатів.

Фінляндія зараз у центрі переживань. Різке протиріччя між повідомленнями уряду і реальністю.

…Повний розвал, навіть у Москві, торгівельного апарату. Нічого немає в магазинах. Хвости все

збільшуються і ремство росте. Морози – понад 30°. У нас у квартирі ще тепло.

Учора був у Насонової. Заарештували її зятя ...Львова, я його не знав. Мені здається, прізвище це

– псевдонім. Він з дружиною, донькою і сином приїхав з рік (чи більше?) тому з Парижа, мав

великі зв’язки з компартією. Говорять, розумний, ідейний і дуже творча людина. Служив у

Нар[одному] комісаріаті ін[оземних] справ. Недавно чищення – 150 чол[овік] скорочено і не знаю

– відразу чи поступово. З литвиновських нікого не залишилося.

При обшуку захопили рукопис Мик[оли] Вас[ильовича] (Насонова) – англійський переклад. У

зв’язку з цим я і був в Катер[ини] Олекс[андрівни] (Насонової).

Заарештували, крім Львова, доньку Насонових – його дружину – і онука (М. В. Насонова) –

молодого юнака. Донька теж служила в Наркомінсправ. Здається, дуже довірені особи

(повідомили).

Був у Борисяка, щоб з’ясувати долю рукопису (М. В. Насонова). Б[орисяк] говорив, що вже Орбелі

обговорював і підняв це питання. Обіцяв.

9. IX.1940

Дивно, настільки мале враження від ар[ешту] М. І. Вавилова. Це ім’я, – а ще більше його

значимість – невідомі в широких колах, напр[иклад] В. М. Грабар не мав ніякого поняття про його

значення. В деяких колах краще знають його брата Сергія.

Борисяк говорив, що до свого від’їзду на Буковину він мав з ним розмову. М. И. (Вавилов) був

дуже задоволений. Говорив, що він робив доповідь у ЦК партії про Лисенка. Вважав, що його

яровизація провалилася, і це через 2 місяці стане зрозуміло всім.

30. IX 1940, ранок

…Вчора були Хлопін, Виноградов. Удень – Дузь, Борисяк.

В академічних справах – нетями. Дузь (партійний]) – про низьк[ий] рівень партійних: понад усе

– власне благополуччя. Думки про зовнішні справи – побоювання літа: слабість через «розвал

тилу» і відсутність (серед) команд [ирів] видатних людей. Чи можуть вони висуватися?

З Борисяком – про геол[огічний] музей і організацію Геол[огічного] відділення.

23. VIII. 1940

Нарешті послане клопотання про повернення до наукової праці Анат[олія] Капіт[оновича1

Болдирєва підписано (на ім’я) Берії від усіх академіків-геологів. Місяцями домагалися.

(Підписали) Вернадський, Ферсман, Обручев, Борисяк, Степанов. Заварицький на Уралі, і свій

підпис (передав) звідтіля.

Між іншим, у зв’язку з цим я був у Борисяка. Прекрасно в нього поставлена справа в

Палеонтологічному інст[итуті]. Підбір людей набагато кращий, ніж у мене.