Міністр-Голова князь Львов.
СЛІД ЗАЛИШИВ НАЙЯСКРАВІІШИЙ, з нарису В. Борейко «Давайте згадаємо про
Пачоського»
Набрати повні руки фактів не вдалося. Мовчали старі підшивки біологічних журналів, відмовляли
архіви. Навіть у Херсонському краєзнавчому музеї, Пачоським започаткованому, не так-то й
багато про нього матеріалів.
А слід у ботаніці і зоології Йосип Пачоський залишив найяскравіший.
…Hатураліст заснував нову галузь ботаніки – фітоценологію, вивчив південні степи, описав 14
нових трав, багато чого дав мисливському господарству і захисту рослин. Та не тільки завдяки
цьому він став знаменитим.
…Про Йосипа Конрадовича написані десятки книг. У Польщі. Для фахівців, молоді.
В Росії – всього одна, тоненька, видана 1965 року накладом 2 тисячі примірників. Декілька
пізніших статей, що з’явилися в товстих ботанічних журналах і книгах, відомих лише фахівцям, багато в чому переспівують сказане.
…Цікаво, що тільки недавно вчені-зоологи прийшли до висновку: головною причиною зникнення
диких тварин є знищення місць заселення. Пачоський прийшов до цього висновку на 80 років
раніше.
Він боровся проти весняного і літнього полювання: «більшість виводків болотної і водяної дичини
навіть на півдні часто ще не піднялося на крило», «масу молодих, ще не літаючих птахів, душать в
цей час без усякої потреби собаки». В Україні весняне полювання заборонили в 1925 році.
Ось, мабуть, і все, що хотілося сказати про Пачоського. Втім, ще один штрих, останній.
Розповідають, що він обожнював музику. Біографи пояснювали: допомагала думати. А може не
так, без її він просто не міг існувати?
…Херсонський музей, створений Пачоським, не торкнули навіть фашисти. А от перший секретар
Херсонського обкому партії Мозговий надумав у середині 60-х років виселити його з приміщення.
Музейні працівники кинулися шукати правду – їх покарали по партійній лінії. У короткий термін
коштовні експонати винесли з будинку, а прекрасні ясенові шафи, спрацьовані ще за замовленням
самого Пачоського, кинули в дворі гнити під дощем...
ЗАПОЧАТКУВАВ ФІТОСОЦІОЛОГІЮ, з статті А. Огурцова і Б. Юдіна «Кругообіг речовини
на суходолі»
Кількісне вивчення кругообігу речовини на суходолі розпочалося в 30-50-х р. 20 ст. Необхідними
передумовами їхнього розвитку були успіхи народженого в Росії ґрунтознавства, зокрема
розроблене В. Докучаєвим ще наприкінці 19 ст. уявлення про ґрунт як особливе
природничоісторичне тіло, утворене взаємодією абіотичних і біотичних компонентів середовища.
Велика частина екологічних досліджень на суходолі наприкінці 19 – початку 20 ст. велася
ботаніками і зоологами роздільно, що знайшло відображення в публікації перших екологічних
зведень: з екологічної географії – датським ботаніком Й. Вармінгом і німецьким вченим А.
Шимпером, з екології тварин – німецьким зоологом Р. Гессе й американським Ч. Адамсом.
Співтовариствам рослин на початку 20 ст. приділяється особлива увага. В Російській імперії
оформилася фітосоціологія (пізніше названа фітоценологією), яка вивчала закономірності
організації рослинних співтовариств (Й. Пачоський, С. Коржинський, П. Крилов).
ДУМАТИ ПРО МАЙБУТНЄ, з доповіді В. Рахіліна «Заповідники – біогеографічні центри»
Використання природного надбання країни здавна велося і ведеться без обліку біологічних
особливостей організмів, їхніх ареалів, екології, об’єктивно обґрунтованих квот вилучення й
оцінки збитку від цього в часі і просторі. Негативно на цьому позначається і відсутність
державних стандартів раціонального використання і відновлення порушеної природи з обліком її
подальшого нормального функціонування. Труднощі розроблення останніх полягає в специфічних
особливостях і розмаїтості природних умов у різних регіонах і природних зонах.
Розуміння важливості цих проблем учені стало формувати на межі XIX-XX сторіч. Заповідники
вже розглядалися не як території для збереження окремих рідкісних і примітних видів рослин, тваринних і геологічних проявів, а як форма охорони типових корінних природних ландшафтів
вкупі з їхніми біологічними комплексами.
…Світовий досвід організації подібної спостережень за природою був відомим у вигляді мережі
метеорологічних станцій. …З ініціативи ботаніка Й. К. Пачоського ботаніко-географічна
підкомісія Вільного економічного товариства опублікувала програму відповідних стаціонарних
досліджень. Це був прообраз сучасних моніторингових досліджень у так званих «біосферних»
заповідниках.
Першими етапами таких робіт стали «Літописи природи» і фронтальні теми.
…Нині роботами варто охопити вивчення біології, екології конкретного виду, його біохімічних, фізіологічних і інших особливостей у різних точках ареалу і біоценозах, змін, що відбуваються на
рівні одного організму і співтовариствах під впливом природних і антропогенних впливів у часі і
просторі, значення кожного виду для природі і біогеоценозів даного регіону і т.д.
Такі комплексні дослідження, проведені у всіх характерних точках кожного регіону складуть
єдину мережу біогеографічних реперів країни належних послужити науково обґрунтованому, раціональному використанню ресурсів живої природи в розрахунку на віддалене майбутнє.
ДЕМОНТАЖ, з повідомлення «Пам’ять ховають від злодіїв» в газеті «Гривня-СВ» за 14 червня
2003 р.
Меморіальним дошкам зазвичай належить перебувати на фасадах будівель. Однак в Херсоні часто
все навпаки: тут їх... ховають.
Наприклад, співробітники краєзнавчого музею, на власний розсуд, зняли з стіни старовинного
особняка на вулиці Горького меморіальну дошку на честь засновника музею, вченого Йосипа
Пачоського. Тепер вона стоїть на сходовій клітці між першим і другим поверхами приміщення.
Завідувачка природознавським відділом музею Алла Дерюжіна говорить,