КАРМАЗІН Григорій Якович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Священик. В чернецтві – Макарій (1922). Зарахований до лику святих Російською Православною

Церквою (2000).

З міщанської родини. Батько, Кармазін Я., землемір.

Народився 1 (13) жовтня 1875 р. в с. Загоряни Ушицького повіту Подільської губернії Російської

імперії (нині – Новоушицький район Хмельницької області України).

Розстріляний більшовиками 3 грудня 1937 р. в Алма-Атинській міській в’язниці (Казахська РСР

СРСР). Місце поховання – не відоме.

Закінчив Подільську духовну семінарію (1893).

Був ієреєм храмів с. Вітковець Камінецького (1893-1900), с. Бандишівка Ямпольського (1900-1902) повітів Подільської губернії, військовим священиком 8-го запасного кавалерійського (1902-1912), 152-го піхотного Владикавказького (1912-1915), 729-го піхотного Новоуфимського (1915-1918) полків, священиком низки храмів Київської єпархії (1918-1922), єпископом Уманським, вікарієм

Київської єпархії (1922-1925), єпископом Катеринославським и Новомосковським (1925), священиком с. Селище Іванівської області (1933-1934).

Під час Першої світової війни перебував у діючій армії, двічі зазнав контузі, поранення (1915).

Уперше заарештований за «активну діяльність» (1923) і відсидів чотири місяці в Київській

в’язниці.

Удруге заарештований за «лист-дозвіл на збирання пожертв у парафіях» (січень 1925) і майже рік

провів у буцегарні.

Утретє заарештований за «активну діяльність» (грудень 1925), майже рік протриманий у в’язниці і

засланий до Харкова (1926).

Учетверте заарештований за «активну діяльність» (1927) і на 5 років засланий до Гірсько-

Шорського району Томської області.

Уп’яте заарештований у т.зв. «справі костромської групи «послідовників істинного православ’я»

(1935) і засуджений до 5-річного заслання до Каратальського району Казахстану.

Ушосте заарештований за «здійснення злочинів проти Радянської влади» (1937).

Дні пам’яті – 13 жовтня.

Серед друзів та близьких знайомих К. – П. Брянських, М. Єрмаков, Р. Ржевська, А. Кедров, М.

Руберовський, С. Адріашенко, А. Панкєєв, В. Зеленцов, П. Гулевич, Б. Шипулін, О. Гагалюк, К.

Дяков, Ф. Лінчевський, С. Кумінський, Л. Матусевич та ін.

***

СТОЯВ І СТОЮ, з життєвого кредо Г. Кармазіна

Я з самого початку став на платформу непримиренної боротьби з радянською владою і незмінно

стою на цій позиції.

ДІЄ ПРОТИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ, з «Постанови про арешт Г. Кармазіна»

Кармазін матеріалами попереднього слідства достатньо викривається в контрреволюційній агітації

і пропаганді, направленій проти Радянської влади, в зв’язках з контрреволюційним засланцями

(тобто, у зносинах із засланими ієрархами і священнослужителями), в організації антирадянських

зібрань, тобто в злочині, передбаченому ст. 58 п. 10 КК.

Враховуючи той факт, що перебування на волі Кармазана може впливати на хід подальшого

слідства, ухвалив:

запобіжним заходом стосовно Кармазіна обрати утримання його під вартою в Арештанському

будинку УНКВС...

Оперуповноважений 3-го відділ. СПО Кирьянов.

Нач. 3-го відділення СПО Новіков.

ПОШИРЮЄ КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНІ ЧУТКИ, з «Меморандуму на Кармазіна Г. Я., який

проходить у справі №9 УДБ Управління НКВС»

Є натхненником і керує оперативно ліквідованою церковно-монархічною контрреволюційною

групою «ІПЦ». Учасниками групи і її натхненником велася розгорнена агітація проти Радянської

влади і заходів, що проводилися нею, розповсюджувалися контрреволюційні провокаційні чутки

про голод в Радянському Союзі, котрий доходить до людиножерства тощо.

ЖОВТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ – АКТ НЕЗАКОННИЙ, з протоколу допиту Г. Кармазіна від 1

листопада 1934 р.

Період, який переживають ...Церква і православне духівництво ми вважаємо тимчасовим, визнавши незаконним актом Жовтневу революцію, засуджену Помісним Собором 1917-1918 рр.

РЕАКЦІЙНИЙ ІДЕОЛОГ, зі звинувачувального акту у справі Г. Кармазіна за 1934 р.

Один з ідеологів контрреволюційної організації «Істинно-православної Церкви», вів активну

антирадянську роботу; об’єднував реакційно-ворожі частини духівництва для активної боротьби з

радянською владою; насаджував нелегальні церкви з метою підготовки церковних кадрів; встановлював ідейні зв’язки з однодумцями, які перебували в засиланні та інших містах; влаштовував у себе на квартирі таємні моління і антирадянські зібрання.

ДОПОМАГАЄ СИН, з протоколу допиту Г. Кармазіна від 23 листопада 1937 р.

– Ви звинувачуєтеся в тому, що, перебуваючи на станції Уш-Тоб, серед населення проводили

антирадянську діяльність, дискредитували Радянську владу, її політику, гуртували навколо

себе антирадянський елемент... На які засоби ви існували?

– Джерело коштів для існування я мав наступне: з дня приїзду на Уш-Тоб я одержував допомогу

від свого сина, який працював на одному із заводів в місті Ташкенті, надавала допомогу сестра

Ржевська Раїса..., я також мав підтримку від продажу своїх домашніх речей, а також деяку

допомогу, причому дуже малу, від громад та служителів культу, але точно не знаю, від кого, оскільки в переказах, які я одержував, не вказувалося, від кого.

– Скажіть, з ким ви мали зв’язок як на станції Уш-Тоб, так і зовні.

– Мешкаючи на станції Уш-Тоб, я ніяких зв’язків не мав, за винятком того, що зі мною разом в

моєму будинку проживали моя сестра Ржевська Раїса, єп. Гулевич і останнім часом – його

племінниця з сином.

Що стосується зв’язків поза станцією Уш-Тоб, то у мене їх абсолютно немає, крім того, що певний

час в кінці 1936 року у мене на квартирі мешкав священик Корольов.

ДЕРЖАВОЮ КЕРУЮТЬ БОСЯКИ, з свідчень О. Андрєєва у справі Г. Кармазіна у 1937 р.

Владика Макарій стверджував, що державою керують босяки і від них нічого хорошого не

дочекаєшся.

Вони насильно хочуть примусити відмовитися від релігії, проте ніхто не змусить