ХІРАСКО Володимир Григорович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: білорусько-російський.

Священик. В чернецтві – Володимир (1899). Зарахований до лику святих Білоруською (1999) та

Російською Православними Церквами (2000).

З родини священика.

Народився 11 січня 1874 р. в м. Кам’янці-Подільському Подільської губернії Російської імперії

(нині – районний центр Хмельницької області України).

Помер в 1933 р. в м. Гжатську Смоленської області СРСР (нині – м. Гагарін Смоленської області

РФ). Похований на місцевому цвинтарі.

Закінчив Подільську духовну семінарію (1899).

Був учителем Києвецької церковнопарафіяльної школи Мінської губернії (1899), законовчителем

Туровської церковнопарафіяльної школи Гомельської губернії (1899), ієреєм Омелинського храму

і законовчителем Омелинського народного училища Ігуменського повіту Мінської губернії (1899-1906), протоієреєм Юревичського храму Ігуменського повіту Мінської губернії (1906-1911), ігуменом мінського храму в ім’я ікони Божої Матері «Усіх Скорботних Радості», викладачем

Мінських чоловічої і жіночої гімназій (1911-1919; 1929),

Нагороджений скуфією «За заслуги у церковно-шкільній справі» (1906), медаллю «На пам’ять про

25-річчя існування церковнопарафіяльних шкіл» (1910).

Уперше заарештований «за зв’язок з есерами» (1919).

Удруге – за «переховування більшовиків» під час польської окупації Мінська (1920).

Утретє – за «зв’язки з польським консульством» (1925) і засудили до 3-річного заслання до Орла

(1926).

Учетверте – «за контрреволюційну діяльність» і засудили до 7-річного сибірського заслання

(1929). В сталінському концтаборі він майже осліп.

Дні пам’яті – 15 (28) жовтня та 23 січня.

У Білорусі створено та діє молодіжне братерства священномученика Володимира (Хіраско).

Серед друзів та близьких знайомих Х. – М. Паєвський, Л. Васюкович, І. Язвицький, С.

Кульчицький, К. Ніколаєвич, Ф. Раменський та ін.

***

НЕ ПРОКЛИНАЙТЕ ВОРОГІВ

, з життєвого кредо В. Хіраска

Не проклинайте гонителів, а благословляйте.

РІЗКИЙ ЗЛАМ, з офіційного висновку Мінського ОДПУ

В організації православного духівництва Білорусії за вересень стався різкий злам. У Мінську

прихована боротьба тихонівців з обновленцями загострилася до крайності і завдяки повній

бездіяльності обновленців взагалі і їх керівного органу ... тихонівці зуміли організуватися, привернути на свій бік віруючих...

Вони виступили проти єпископа Сергія, якого, як ставленика архієпископа Введенського, вважають «радянським попом», називають комуністом тощо, з вимогою покинути Мінськ і

повернутися до Москви.

Ідейне керівництво тихонівською течією ...належить авторитетним у віруючих попам: Хіраску, Кульчицькому і Язвицькому, а також ...Васюковичу Лавру.

ПРОТИ РОЗКОЛЬНИКІВ , зі спогадів М. Соколовського

Мінськ в своїй православній частині віруючих складався з людей, які з особливою злістю зустріли

обновленство, вважаючи його одним з проявів Жовтневої революції. На чолі Православної Церкви

у цей час стояв єпископ Мелхіседек (Паєвський), відданий до кісток старим церковним засадам.

Його оточували щільним кільцем такі ж за поглядами і переконаннями пастирі: Васюкович, Киркевич, Павський, Тиминський, Хіраско, Біруля, колишній ректор Мінської духовної семінарії

протоієрей Язвицький.

З перерахованих осіб склалася особлива «духовна рать» під загальним керівництвом єпископа

Мелхіседека, яка і повела наступ проти обновленства.

НАДИХАВ ПАРАФІЯН, з книги Ф. Кривоноса «У Бога мертвих немає»

На початку грудня 1925 року Мелхіседека заарештували після того, як він приїхав у службових

справах до Москви.

Віруючі мінчани намагалися заступитися за митрополита, зверталися до різних інстанцій з

проханням звільнити його. Їхню діяльність надихав настоятель мінської церкви ікони Божої

Матері «Всіх скорботних Радості» ...протоієрей Володимир Хіраско, пастир, якого дуже любили

парафіяни.

НЕБЛАГОНАДІЙНИЙ, з вироку В. Хіраску 1926 р.

Неблагонадійний для мешкання в прикордонних областях і центральних містах країни.

ВИМАГАЄМО РОЗПРАВИ, з статті в мінській газеті «Робочий» за 4 квітня 1929 р.

У храмах залізничників та сліпих (протоієрей Хіраско В. – авт.) попи ведуть контрреволюційну

агітацію..., вони

влаштовують там зустрічі і проводи ворогів диктатури пролетаріату.

Залізничники і робочі Мінського склозаводу «Пролетар» вже давно наполегливо вимагають

передачі цих церков під клуби. Чи не пора виконати ці законні і доцільні вимоги мінських

робочих?

Ми твердо сподіваємося, що відповідні органи і установи приймуть до уваги все тут розказане і

зроблять потрібні висновки.

ЦИНІЧНИЙ НАКЛЕП, з показань В. Хіраска на допиті

До м. Мінськ з Орла я повернувся у вівторок 12 березня... Вперше богослужіння здійснив у суботу

17 березня. Ніяких зустрічей і привітань ніхто мені не влаштовував.

Я ж сам звернувся з вітанням до своїх прихожан, в якому говорив, що з радістю зустрічаюся з

ними і дякую Господу за те, що неминучі в житті кожної людини прикрощі і тягарі допомогла мені

перенести віра в Бога, і що ця віра може полегшити життєві тягарі кожного з християн, і тому слід

бути твердим у вірі.

На інший день, у неділю, я виголосив проповідь на тему про всепрощення... Ця тема була обрана

тому, що той недільний день носить назву «Неділі, що пробачила», коли православні готуються

одержати прощення своїх гріхів в таїнстві покаяння...

У середу на першому тижні Великого Поста перед причащанням я говорив причасникам на тему:

«Згадай, Господи, в Царстві Твоєму», закликаючи віруючих людей добрим життям дати

можливість Господу пригадати з їх життя хоч щось добре...

У двох останніх промовах, виголошених мною 24 березня, ніяких антирадянських чи

контрреволюційних гасел не було. У першій з них йшлося про те, що