минулого століття. І не

випадково режисер місцевого драматичного театру Микола Синельников «ввів» його до свого

нового спектаклю «Страта», поставленого за п’єсою Григорія Ге. Цій виставі, котра розповідає

про нелегке життя кафешантанних акторів, призначено було зіграти особливу роль в творчій долі

Клавдії Шульженко. Саме в ньому вона дебютувала як співачка.

Майбутня знаменитість з’являлася на сцені в четвертому акті, в самий розпал подій, коли героїня

п’єси, ухваливши фатальне рішення, влаштовує в ресторані прощальну вечерю для своїх колег.

Клавдія Шульженко грала співачку, яка перебуває на самому початку шляху.

У книзі спогадів «Коли ви запитаєте мене» Клавдія Іванівна розповідає: «Я виходила на невеликий

майданчик, що нагадував естраду, у супроводі двох гітаристів і починала співати:

Снився мені сад

у вінчальному вбранні

У цьому саду ми з тобою удвох...

Мій погляд падав на героїню спектаклю. Я бачила, як добре знайомі слова романсу раптом

привели її в сум’яття, і, вгадавши, розпізнавши її стан, співала вже тільки для неї, прагнучи їй, саме їй, повідати прекрасну мрію, казковий сон про велику, але нездійснену любов».

Спів Шульженко чіпав серце всіх глядачів. Зал аплодував, і тоді виконавиця головної ролі

несподівано підійшла до Клавдії Шульженко і розцілувала її.

Відомий харківський колекціонер, дослідник шульженківського творчості Дмитро Сикар,

згадуючи цей факт з біографії народної артистки СРСР, стверджував, що і Клавдії Іванівні, і

багатьом поколінням харків’ян «снився» саме Карпівській сад.

СКІЛЬКИ ВОВКА НЕ ГОДУЙ, з статті Ю. Боріна «Людина, яка знайшла уран»

В радянських анкетах, яких ми за своє життя заповнювали надзвичайно багато, було і таке

сакраментальне запитання: «Чи є родичі за кордоном?». Наявність таких неспростовно вказувала

на неблагонадійність.

Ось історія на цю тему, яка трапилася з професором Ф. І. Вольфсоном.

... Під час хрущовської «відлиги» йому все ж таки вдалося побувати з експедиціями в Угорщині, Болгарії і НДР. Проте в роки брежнєвського застою професор знову став не виїзним. Його з дня на

день чекали в різних соцкраїнах, проте компетентні органи на смерть стояли на варті інтересів

держави і не випускали Вольфсона навіть туди. А раптом цей підозрілий геолог влаштує підкоп

під Берлінську стіну і дремене до своєї американської родички? І там, звичайно ж, розкриє всі

радянські державні таємниці капіталістам-імперіалістам.

Якось Федір Йосипович, не сподіваючись, що йому дадуть дозвіл виїхати, порекомендував для

роботи в НДР свого учня Григорія Григоровича Ге.

Майор КДБ довго рився в паперах, а потім єхидно поцікавився:

– Хто він такий, цей Ге? Єврей, чи що?

– У жодному випадку! – у один голос вигукнули геологи. – Григорій Григорович – внучатий

племінник знаменитого російського художника Миколи Миколайовича Ге. Передвижника.

Майор задумався на мить, почухав потилицю і прорік безапеляційно:

– Значить, єврей.

Майор КДБ чітко знав, що передвижники – це, звичайно ж, євреї. А щоб вони дарма не

пересувалися по світу, їх слід тримати на короткому повідку. Адже відомо, скільки вовка не годуй, він все в ліс дивиться.

ДОРОГІ ГОСТІ, з замітки «Нащадки Ге в місті на Волзі» на tvsamara.ru

До Самари на запрошення музею-садиби Олексія Толстого прибули нащадки відомого російського

художника Миколи Ге, автора знаменитого полотна «Допит Петром Першим сина, царевича

Олексія». Молодший з прямих нащадків роду Ге – Григорій, зберіг сімейні риси першого з

російських Ге – французького аристократа, який покинув батьківщину після захоплення влади

Наполеоном.

Вже в 1812 році син Мат’є Ге бився за Росію проти наполеонівських військ.

До Самари нащадок старовинного роду прибув з Петербургу разом з бабусею, Іриною Ге.

Співробітники музею, досліджуючи творчість земляка, зробили справжнє відкриття

літературознавства. За допомогою архівів вдалося довести, що прототипом відразу двох героїнь

Толстого – Аеліти і Зої Монроз з «Гіперболоїда інженера Гаріна» була леді Абді, в дівоцтві Ія

Григорівна Ге, знаменита паризька манекенниця і світська левиця.

Рідний дідусь красуні – Іван Новиков, відомий театральний діяч – антрепренер і режисер

драматичного театру. Його донька, Ганна Новикова стала актрисою і вийшла заміж за Григорія Ге

– актора з Петербургу. Ія Григорівна Ге теж починала свою кар’єру як актриса.

У музеї-садибі Олексія Толстого носії знаменитого прізвища Ге познайомилися з експозицією, одержали екземпляри збірок наукових статей і журналів з матеріалами про свою незвичайну

родичку і її самарське коріння.