ЛитВек: бестселлеры недели
Бестселлер - Олег Вениаминович Дорман - Подстрочник: Жизнь Лилианны Лунгиной, рассказанная ею в фильме Олега Дормана - читать в ЛитвекБестселлер - Джон Перкинс - Исповедь экономического убийцы - читать в ЛитвекБестселлер - Людмила Евгеньевна Улицкая - Казус Кукоцкого - читать в Литвек
Литвек - электронная библиотека >> Николай Михайлович Сухомозский >> Справочная литература: прочее >> Подгорный Тимофей >> страница 2
class="book">серйозність робіт російських майстрів і значення їх для мистецтва, так і необхідність прийти

останнім на допомогу, оскільки в даний час про роботи російських майстрів існують думки

абсолютно протилежні».

Конкурс відбувся 10 лютого 1913 р. в Малому залі Петербурзької консерваторії. До складу журі

ввійшли викладачі консерваторії, відомі виконавці того часу: проф. Л. Ауер, Ю. Більдштейн, Г.

Варліх, В. Васильєв, І. Гіль, В. Завєтновський, О. Зілоті, Б. Міхаловський й ін. Єдиним членом

журі, професійно не пов’язаним з музикою, був професор металургії Д. Чернов.

У конкурсі взяли участь майстри струнних інструментів з різних областей Росії: Є. Вітачек

(Москва), В. Крос (Херсон), Л. Мар’яненко (Київ), Т. Підгорний (Москва), К. Седер (Санкт-

Петербург), М. Скибинський (Москва), В. Трейден (Санкт-Петербург), О. Чиркін (станція

Попівка).

Вже на попередній нараді членів журі з’ясувалося, що справу затіяли надзвичайно цікаву і дуже

складну. Виходило майже так, що конкурс мав вирішити питання: бути чи не бути російським

майстрам.

У перший же день попередніх випробувань для багатьох членів журі стало ясно, як сильно

помилялися скептики. За наслідками конкурсу вищу суму балів (від 40 до 50) одержали скрипки Є.

Вітачека – він був нагороджений золотою медаллю і зайняв два перші місця.

З квартетних ансамблів найкращим був визнаний квартет Т. Підгорного.

...Члени журі не помилилися в оцінці робіт молодих майстрів. Згодом Євгеній Францевич Вітачек і

Тимофій Пилипович Підгорний проявили себе як видатні музичні діячі, які створили і очолили

радянську школу скрипкових майстрів, а також внесли в якості експертів, реставраторів,

дослідників і педагогів вагомий внесок до історії російської музичної культури.


СОЮЗНИЙ ЕТАЛОН, з розвідки Д. Бабиченка «Струни для російських народних інструментів:

минуле і нинішнє»

Історія виготовлення струн в СРСР в повоєнний час нерозривно пов’язана із струнним цехом

художньо-виробничих майстерень Державного академічного Великого театру. Створений в 40-х

роках за участю відомого скрипкового майстра Т. Ф. Підгорного, цех спочатку спеціалізувався на

виробництві жильних струн для скрипок і альтів. На середину 50-х уже освоїли технологію

виробництва сталевих струн, які стали на багато десятиліть еталоном якості для більшості

професійних музикантів країни.

І хоча в цей час струни для домр і балалайок продовжували випускатися декількома струнними

цехами, а також окремими майстрами-надомниками, якість продукції майстерень ВТ вважалася

найкращою. Дивно, як ці струни, конструктивно нічим не примітні, виготовлені з середньої за

якістю сировини, завоювали до себе таку повагу в середовищі професіоналів...


АКТИВНИЙ УЧАСНИК, з історичної довідки Є. Волховської «Державна колекція унікальних

музичних інструментів»

На першому етапі формування колекції, який можна умовно обмежити 1919-1924 рр., в ній було

зібрано 111 інструментів, що й сьогодні складають найціннішу частину.

У 1924 р. зібрання з Академічного Великого театру перевели до Державного інституту музичної

науки (ДІМН).

З самого початку свого існування колекція стала центром тяжіння різних фахівців: музикантів-

виконавців, майстрів-практиків, котрі займалися реставрацією старовинних і виготовленням нових

інструментів, учених, які досліджували акустичні властивості і конструкцію інструментів,

музикознавців, що вивчали історію кожного з них. У ДІМНі поряд із співробітниками колекції

були науковці Комісії з музичного інструментознавства і майстри Дослідно-показової майстерні

смичкових інструментів, керованої видатним скрипковим майстром Тимофієм Пилиповичем

Підгорним.

...У 1936 р. була організована майстерня смичкових інструментів при Всекопромраді. У всіх цих

організаціях найактивнішу участь брав Є. Вітачек та інші експерти Держколекції (Підгорний,

Морозов, Томашов, Фролов).


КУДИ ЩЕЗЛИ СЕКРЕТИ, з книги М. Ройзмана «Злодій-невидимка»

Майстер Золотницький був на місці. Він підняв на лоб великі окуляри, вдивився, піднявся

назустріч.

Я почав говорити про знаменитого Вітачика – основоположника радянської школи скрипкових

майстрів, про те, що він творив інструменти, послуговуючись науковими методами.

– Розумник! – підтримав мене майстер. – Уїдливий! І мав великі здібності! – А Підгорний? Мені

доводилося бачити альти його власного стилю. У Підгорного залишилося багато рукописів. Він

розкриває в них всі свої виробничі секрети.

Андрій Якович метнув на мене допитливий погляд, кашлянув, перевів очі на деку і як ні в чому не

бувало знову схилився над нею.


РОСІЯНИ, НА ВІДМІНУ ВІД УКРАЇНЦІВ, БОДАЙ ЗАМИСЛИЛИСЯ, з кореспонденції О.

Антонової «Забута мелодія для скрипки»

До XVIII століття Росія не мала професійних майстрів смичкових інструментів. Їх завозили з

Італії, Франції, Польщі.

...Відчутно це ремесло заявило про себе лише з кінця XIX сторіччя, чому немало сприяли відомі

чеські майстри Франц Шпідлен та Євгеній Вітачек, який знайшов тут другу батьківщину. Він

створив понад 400 скрипок, альтів і віолончелей... Вітачек, по суті, став родоначальником сучасної

школи російських майстрів.

...Він був центром і тієї знаменитої нині плеяди російських скрипкових майстрів, яка включала

Підгорного, Косолапова, Доброва, Фролова.

...Конкурс 2002 року вказав на неблагополуччя справ вітчизняних майстрів-струнників. ...І ось

через п’ять років – V Конкурс скрипкових майстрів, який за традицією стартує раніше інших

номінацій XIII конкурсу імені Чайковського. У розділі створення інструментів наші майстри

навіть не змогли пробитися до числа учасників третього туру в жодній з номінацій!

І це – пряма «заслуга» людей, що стоять біля стерна культури. На створення школи майстрів

смичкових інструментів знадобилося сторіччя, а для руйнування її вистачило і півтора десятка

ЛитВек: бестселлеры месяца
Бестселлер - Элияху Моше Голдратт - Цель-2. Дело не в везении  - читать в ЛитвекБестселлер - Дэниел Гоулман - Эмоциональный интеллект - читать в ЛитвекБестселлер - Джейн Энн Кренц - Разозленные - читать в Литвек