знижується імунітет...

Так що ті або інші медичні проблеми доводиться вирішувати практично в кожному тривалому

польоті.

У ХВОРОГО ПОЧАЛАСЯ ІСТЕРИКА, з космічного щоденника В. Кубасова

28 жовтня

Ну і днинка сьогодні! А почалося все вчора. ...Дивився на Васютіна, важко йому, весь

напружений. Грудка нервів.

За вечерею твердо сказав, що потрібно консультуватися із Землею з питання хвороби, чекати далі

не можна. ...Під час останнього сеансу я викликав на зв’язок заступника керівника польотом з

медичної частини і попросив перейти на закритий канал. Сказав, що стан здоров’я В.

Васютіна викликає побоювання. Якщо є необхідність виходу у відкритий космос, то піду я з

Волковим.

Далі В. Васютін розповідав, що з ним сталося. Говорити Володі було складно, можна зрозуміти..., він дуже підвів усіх, зірвав програму. Сеанс закінчився. Довго не лягали спати, заспокоюючи його, оскільки почалася істерика. Ніч майже не спали, стан хворого був украй складним.

4 листопада

Сьогодні увечері він пристає до нас з запитанням, чи не чуємо ми музики. Ось вже два тижні ми її

взагалі не вмикаємо, оскільки вона його дратує.

СПАЛИ, ПРИВ’ЯЗАВШИСЬ ДО УЯВНОЇ СТІНИ, зі спогадів Г. Гречко

Невагомість – украй цікавий стан. На станції «підлога» пофарбована під підлогу, «стеля» – під

стелю, а «стіни» –під стіни. Це дозволяє орієнтуватися у просторі. У космосі все одно, як

працювати: вниз головою чи упоперек, але все-таки набагато звичніше – у вертикальному стані на

намальованій підлозі. Так спокійніше психологічно.

А як спати? Космонавти ще певний час назад використовували спальні мішки, але не у вільному

польоті, як можна було б подумати, а. прив’язавшись… до намальованої стіни. Проте залишалася

ще проблема – куди подіти руки і голову? Я навіть засовував голову між приладами, щоб вона не

бовталася.

Зараз для відпочинку призначені кабінки з маленькими ілюмінаторами, які нагадують шафку.

КОСМІЧНОЇ «ГЛАСНОСТІ» НЕ БУЛО, з розвідки О. Пташенчука «Космонавти, які загинули»

Навіть за Горбачова продовжувалася стратегія не розголошування, що завдавало непоправної

шкоди дослідникам космосу.

Коли 1965 року на кораблі «Схід-2» космонавт Леонов, який здійснював вихід у відкритий космос, мало не загинув через проблему з поверненням на човен, Радянський Союз взагалі не інформував

про це своїх американських колег. Натомість, в численних офіційних публікаціях говорилося про

те, як легко і просто був здійснений цей вихід. Отже, інженери з НАСА і астронавти не могли

правильно оцінити складнощі, які могли виникнути при проведенні подібних робіт, і у середині

1966 року американський астронавт трохи не загинув, коли він несподівано зіткнувся з тими ж

самими труднощами.

Навіть 1985 року, коли космонавт Васютін серйозно захворів на орбіті, радянська сторона

відмовилася від можливості консультації з цієї проблеми з американськими космічними лікарями.

А заради безпеки майбутніх космічних польотів потрібно було більше «космічної гласності».

ВАСЮТІН МЕНІ ДЯКУВАВ, з інтерв’ю А. Рагуліна Г. Ларчикову

Тривале перебування без активного руху, безумовно, позначається на здоров’ї космонавтів. Але є і

інша причина проблем: міняється гравітація, йде складний процес перерозподілу рідини в

судинах. Якщо, наприклад, на Землі відбувається її відтік до ніг, то в невагомості – зворотний

процес, і судини можуть лопнути. І хоча є спеціальні костюми, уникнути тяжких наслідків

тривалого перебування в невагомості ще нікому не вдавалося. І після повернення на Землю

головне для космонавтів – рух.

У мене, наприклад, були два таких випадки. Після тривалого польоту подзвонив Георгій Гречко і

попросив супроводжувати його на реабілітацію. Я сказав про це медикам, але вони відправили до

нього іншого фахівця. У результаті ж кінчилося тим, що космонавт потрапив до лікарні.

Через деякий час після повернення на Землю з тривалого польоту з аналогічним проханням до

мене звернувся Іванченков, але лікарі знову не хотіли відпускати мене. Проте цього разу я їх не

послухався. Адже був серед тих, хто готував Іванченкова до польоту, і, якщо він просив мене, значить, з ним дійсно трапилася біда.

Справді, коли Іванченков приземлився, з’ясувалося, що на борту човна він пошкодив поперек і в

результаті у нього повисли задні м’язи. Але, побоюючись бути відрахованим із загону

космонавтів, він про халепу на Землю не повідомив. П’ять місяців я займався з Олександром і

повинен відзначити його вражаюче терпіння під час стомлюючих сеансів. Пізніше він сказав, що, перш за все, мої руки і моя методика повернули його до життя.

Дякував і Володимир Васютін, який теж пройшов у мене реабілітацію після реанімації.

ЗУСТРІЧ З ПРЕЗИДЕНТОМ, з повідомлення МЗС Росії «Про перебування в Еквадорі льотчика-

космонавта В. Васютіна»

Льотчика-космонавта, генерал-лейтенанта В. В. Васютіна, який перебуває в Еквадорі з робочим

візитом, прийняв глава держави президент Густаво Нобоа. В ході розмови, що викликала

обопільний інтерес, В. В. Васютін відповів на ряд запитань, які стосуються майбутнього

космонавтики і розвитку міжнародної співпраці в космосі, пов’язаної зі створенням на орбіті

МКС.

Президент Г. Нобоа виявив зацікавленість еквадорської сторони використовувати досвід і

досягнення російської науки і техніки для проведення дослідницьких робіт з розвідки корисних

копалини і прісної води на території Еквадору, дослідження шельфу з Космосу. За словами Р.

Нобоа, розвиток і використання космічних технологій в мирних цілях дозволить в найближчому

майбутньому реалізовувати взаємовигідні економічні і наукові проекти.