специфіка полягає в тому, що праця (якщо це осмислена, а не безсистемна робота)

орієнтована не на розпорошування енергії, насамперед сонячної як основи життя, а на пакетування

енергії, придатної для забезпечення вищих форм діяльності людини.

Функція розуму полягає тут у регулювання господарського життя та організації енергетичних

потоків з метою перетворення світу та виникнення в нього нової якості.

ГОСТРО КРИТИКУВАВ АВТОРИТАРИЗМ, з дослідження С. Іваха «Сергій Подолинський –

видатний вчений, громадський діяч, творець теорії про працю як основного зберігача сонячної

енергії»

Праця «Ремесла та фабрики на Україні» є першим українським підручником з політичної економії.

Ця монографія багата цікавими матеріалами з економічної історії України, зокрема з життя

ремісників мануфактур і фабрик. Полемізуючи з народниками, які заперечували капіталістичний

розвиток Росії й обстоювали її особливий шлях господарського розвитку, автор аналізує історію

промисловості України в контексті світової історії. Аналіз дає Подолинському підставу дійти

висновку, що Росія й Україна в економічному розвитку проходять ті ж етапи, що й Західна

Європа, але зі своїми характерними особливостями.

Основне зло капіталізму, на думку Подолинського, у привласненні експлуататорами продукту

неоплаченої праці робітників – «додатної вартості»; ліквідувати це зло можна лише знищивши

такий устрій і встановивши «громадське впорядкування праці»; земля має належати громадам

села, що її обробляють, а машини і фабрики – громадам робітників, що на них працюють. При

цьому слід зазначити, що Подолинський не відкидав існування приватної власності без найманої

праці, але вважав, що такі господарства не втримаються поруч з громадськими.

...У 1984 році бельгієць російського походження І. Пригожин у своїй праці «Порядок із хаосу»

порушив аналогічні проблеми і дістав такий же самий результат, що й Сергій Андрійович. За це

Пригожин отримав Нобелівську премію, а про Подолинського забули.

ЗАСНОВНИК ФІЗИЧНОЇ ЕКОНОМІКИ, з статті В. Шабетника «Ведична «Книга Велеса» й

наука про світобудову»

Згадаймо, великий російський (так вважає не тільки даний автор – авт.) мислитель С. А.

Подолинський видав роботу «Праця людини та її відношення до розподілу енергії» 1880 року.

Проте ні Росії, ні Радянському Союзі вона не друкувалася. Бо ґрунтувався не на постулаті

«диктатури пролетаріату», а на глибокому знанні основного закону світобудови – «Гармонічне

сполучення «Єдності» безлічі протилежних початків», що не вписувалося в парадигму теорії

«перманентної революції» політичної економіки Маркса, оприлюдненої в його першому томі

«Капіталу». Замовчування роботи С. А. Подолинського протягом 110 років затримало розвиток

науки й, насамперед, соціології, економіки й ряд сфер природознавства. Головне, що ця робота

довела невідповідність навчання Маркса законам Космосу.

Робота С. А. Подолинського мала приголомшливий вплив на комуніста №1: він заборонив

видавати 2-й і 3-й тому «Капіталу», припинив роботу над 4-м томом. Після зустрічі з

Подолинським Маркс розпустив 1-й «Інтернаціонал».

ЗАБУТИЙ НАУКОВИЙ НОВАТОР, з статті Л. Демченко і Т. Слюдікової «Хроніка архівного

життя»

У Держкомархівові України відкрилася виставка, присвячена черговій річниці з дня народження

Сергія Андрійовича Подолинського. Проживши коротке, трагічне життя, він залишив нащадкам

низку цінних наукових праць, в яких тісно переплелися технічні й суспільні науки. Наукові ідеї С.

Подолинського значно випереджали час і не тільки багатьом його сучасникам, а й наступним

поколінням не були достатньо зрозумілі. В. І. Вернадський високо оцінив ідеї Подолинського про

енергетику життя і назвав його «забутим науковим новатором», який «зрозумів усе значення цих

ідей і намагався їх застосувати до вивчення економічних явищ».

У 1872-1874 рр. наш земляк брав активну участь у житті російської колонії, дискусіях, боротьбі

між лавровистами і бакунінцями, організував вечір пам’яті Т. Шевченка у Цюриху. Перебуваючи в

маєтку батьків, організував лікарню, де щоденно безкоштовно приймав понад 50 хворих з

навколишніх сіл.

У 1874 р. С. Подолинський зблизився з діячами «Київської громади», вів роботу зі створення

української соціально-демократичної партії, організації в Женеві друкарні.

Документи Центрального державного історичного архіву України, м. Київ розповідають про

участь С. Подолинського в діяльності «Київської громади». Це, насамперед, протоколи допитів у

Київському губернському жандармському управлінні у справі діяльності громадівців у 1877– 1878

рр., автографи листів С. Подолинського до К. Маркса від 1880 р., рукописні примірники його

творів (зокрема, оповідання – казка «Парова машина»), листування матері С. Подолинського з

київським, подільським і волинським генерал-губернатором про дозвіл перевезти хворого сина з

Франції до Києва.

Document Outline

YANDEX_28

YANDEX_44

YANDEX_46