продовження цього твору, яке виявилось епітафією: «Я пукнуть посоромивсь / І за годину вгробивсь».
(обратно)
(обратно)
964
(666) Красунчик Берк — Сцикун (Пісюн) Берк, номер 18 у Блумовім списку. (обратно)965
(667) Академія Скеррі — дублінські курси ділових професій (стенографія тощо). (обратно)966
(668) «Єдиний шлях» (1899) — п’єса ірландців Ф. К. Віллса й Ф. Ленгбриджа за романом Діккенса «Повість про два міста». (обратно)967
(668) Бродстоун — дублінський вокзал. (обратно)968
(669) Саймон Дедал — номер 17 у Блумовім списку. (обратно)969
(670) Місіс Кендал з її мужем — Марґарет Грімстоун (1849—?, акторка) і Вільям Грімстоун (1843—1917, актор і режисер), які взяли собі сценічне прізвище Кендал. (обратно)970
(669) Елеґантський джентльмен — номер 15 у Блумовім списку. (обратно)971
(670) «Дружина Скарлі» — перероблена Дж. Ґріном італ. п’єса «Печалі кохання» Дж. Джакози. (обратно)972
(670) О як ллються води в Лахорі — перекручений початок вірша Р. Сауті (1774—1843) «Водоспад у Лодорі». (обратно)973
(672) Лорд Роберт Нап’є (1810—1890) — губернатор Ґібралтару в 1876—1833 рр. (обратно)974
(672) Віздом Гілі — номер 20 у Блумовім списку. (обратно)975
(672) Той коротунчик — Артур Гріффіт. (обратно)976
(673) Шедевр Аристократа — йдеться про «Шедевр Арістотеля». (обратно)977
(674) О Біллі Бейті будь ласкав ходімо додому — популярна амер. пісня. (обратно)978
(674) Бен Доллард — номер 16 у Блумовім списку. (обратно)979
(674) Фебо мила прощай — із пісні «Мила Феба» К. Белламі і Дж. Л. Гертона. (обратно)980
(675) Славетний роман письменниці Френсіс X. Барнетт (1849—1924) «Маленький лорд Фаунтлерой» (1886) породив модний фасон дитячого оксамитового костюмчика. (обратно)981
(677) Айриш-стрит — квартал у Ґібралтарі. (обратно)982
(679) Хуан Валера (1824—1905) — іспанський письменник, учений і дипломат, автор роману «Пепіта Хіменес» (1874). (обратно)983
(682) Того дня коли я домоглася щоб він запропонував мені руку й серце — фінальна сцена, яку згадує і Блум в еп. 8, відбулася, згідно з еп. 17, 10 вересня 1888 р. (обратно)
(обратно)