про п'ятирічку

Питає лектор всіх публічно:

— Які питання в кого є?

Один з присутніх і встає:

— Я звусь Микола Головко.

Скажіть, де ділось молоко?

Де дівся хліб?

Де ділось м'ясо,

Сметана, цукор, сир, ковбаси?

— На це — промовець відмовля

Я відповім вам опісля,

А зараз я ще кілька слів

Скажу про наших ворогів.

Невдовзі лектор знов питає:

— Хто ще які питання має?

Один у залі знов встає:

— Петренко прізвище моє.

Я вже мовчу про молоко,

Скажіть, де дівся Головко?

2.1.81

НЕБЕСНА ПОКАЗУХА

Умерши, на суді небесному

Хрущов просити став улесливо,

Щоб узяли його до раю,

Аж судді тут йому і радять:

— Йди, глянь на пекло і на рай,

І що до серця — вибирай!

Хрущов і йде. До раю глядь:

На службі Божій всі стоять,

У пеклі ж, навпаки, всі душі

Співають, п'ють, горілку глушать,

Гульня повсюди, танці, сміх...

Хрущов і каже: — Я до цих.

Ведуть його підземним ходом,

Довгенько, а таки приводять.

Аж пекла Хрущ не пізнає:

Ніхто не грає і не п'є,

А всі в смолі киплять гарячій,

— Так я ж картину іншу бачив! —

Протест висловлює Хрущов.

А чорт його в казан шубовсть!

І каже: — Що ж ти думав, пане,

Що в нас немає пропаганди?

11.5.81

СПРОСТОВАННЯ ТАСС

У пресі Західнього світу

З’явилась вістка колоритна,

Що, бач, морські совєтські сили

Судно у морі потопили,

Яке із сріблом східніх шейхів

Ішло до банків європейських.

Як тільки вістка розійшлась,

Спростовання штампує ТАСС:

— До всіх агенцій та редакцій!

На край наш ворог зводить наклеп!

Ми мусим заявити твердо

Своє спростовання: по-перше

Ніколи наші збройні сили

Ніяких суден не топили,

По-друге мусимо додати,

Що бреше вражий інформатор,

Вісток сумнівних джерело:

У тюрмах срібла не було!

31.5.81

НЕЗРОЗУМІЛА ЛЕКЦІЯ

У ХХІ-му столітті,

Як збудували Комунізм,

Розповіла у школі вчитель,

Який то був Соціялізм.

— Була це ера неповторна:

Хліб вільно продавався чорний,

А хто став в чергу своєчасно,

Той міг купити навіть масло.

Проте дарма!

Добу блискучу

Ніяк не зрозуміють учні

І просять, як один, пояснень:

— Як розуміти слово «масло»?

2.5.81

ПАРТІЙНІ ПРЕДКИ

Хтів Брежнєв збутись ворогів

І чистку в партії провів.

От і прийшов на чистку циган:

Партійних не згубити б вигід!

— У нашій партії як довго? —

Зайшло питання від парторга.

— Без брешеш мовити, — весь вік.

— А хто ваш батько, хто ваш дід?

— Прапрадід, прадід мій і дід

У партії з дитячих літ.

— Стривайте, — перебив парторг —

А сам до всіх присутніх: морг, —

Я знаю, що в той давній час

Не було партії у нас.

— Це суті діла не міняє —

Партійний циган повідає —

Мої прапрадіди й діди

Людей дурили вже тоді.

23.10.80

ЩОСЬ ТРЕБА Й ВАМ

Частує тесть своїх зятів, —

А він лише одного хтів,

Щоб помогли йому в жнива, —

Отож чарчину й налива.

— А хто по чарці? — каже всім.

— А хоч і я ! — озвався Клим,

Хильнув і оком не моргнув...

А хто по другій? — тесть прогув.

— Та хай вже і по другій я! —

Зять Клим і другу вихиля.

— А хто — питає тесть — по третій?

А Клим на це: — Коли по третій,

То і по третій я! Тоді

Тесть каже: — Друзі молоді,

А хто на тік зі мною завтра?

І знову Клим за всіх озвався:

— Чого ж, братерство, ви ждете?

Все я та я... Ви ж мовчите...

Не все ж мені за всіх старатись —

Щось треба й вам на себе взяти!

29.8.80

ДУМКА ВСІХ

Хрущов у Кеннеді в гостях

Піти на вулицю забаг,

Аби зустрітись без інстанцій

З пересічним американцем:

Яке то має він тепер

Уявлення про СССР?

Щоб часом гість не заблукав,

З ним разом Кеннеді подавсь.

Ідуть... Спинив Хрущов одного,

І то не дуже чепурного

Звичайного трудівника:

— Галльо! — Микита загукав —

Скажіть мені, будь ласка, сер,

Свій погляд на СССР!

Той привітався з обома

І каже: — Сумніву нема,

Союз Совєтський це тюрма.

Хрущов скрививсь, і не прощавшись,

Хутенько у юрбі сховався.

Щоб повернути настрій гостю,

Вжив Кеннеді увесь свій досвід:

— Ви не беріть цих слів до серця:

З цим паном бачусь я не вперше;

Затим, що вижив із ума,

Він думки власної не ма,

І щоб пошитись у знавці

Говорить те, що кажуть всі!

б. 1.80

МОСКОВСЬКІ СЛІПІ

Щоб світовий конгрес сліпих

Урядувати справно міг,

Було ухвалено, що зрячі

Не будуть в складі делегацій,

І наглядати за цим пунктом

Обрали раду опікунчу.

Москва, як завжди, і собі

На з’їзд прислала двох сліпих,

Затим, що і в гурті незрячому

Пускати треба агітацію.

У залі жваві йдуть дебати,

А чепурний і чванькуватий

Один москвич спустивсь в фойє,

Бере «Ізвестія» з досьє

І, закуривши сигарету,

Заглибився, як є, в газету.

Тут де не взявся опікун —

Йому і вказує на пункт:

— На з'їзд є вхід лише сліпцям,

Хіба це невідомо вам?

Москвич у відповідь на це:

— Ніколи я й не був сліпцем,..

Я — знати буде вам не зайве

Сліпого тільки підміняю.

Тут опікун ще більш озлився:

— А де ж тоді сліпий ваш дівся?

— О, не турбуйтеся за нього,

Тут близько є кінематограф,

І тим, що там не був давно,

Він зараз дивиться кіно.

12.7.81

ЛЮДСЬКІ ПРАВА

ПРИВІТИ СОВЄТСЬКОГО ГРОМАДЯНИНА

На літаку з Москви до Польщі

Прибув Яцьків — советський гонщик

І шле в Москву таку заяву:

— Привіт із вільної Варшави!

З Варшави гонщик пролетарський

На землю вилетів болгарську,

І звіт дає й про цю подію:

— Вітання з вільної Софії!

З Болгарії взяв курс не Прагу,

Бо й там його зустріти прагнуть,

І сповіща про свій приліт:

— Із Праги вільної привіт!

Ще декілька минуло днів,

Яцьків до Відня прилетів

І звідти шле депешу знову:

— Привіт від вільного