Крейцар менше російської копійки — 0,78 коп.
(обратно)
301
Включаємо інституції земства до уряду російського.
(обратно)
302
«Гасло», що його видавала РУП, докоряє українській академічній молодіжі, що вона «занадто багато уваги і сил віддає боротьбі за національну мову». Там же домагання національної викладної мови в школах призначається річчю другорядної ваги і навіть по свойому значенню прирівнюється до жидівської справи: знесення % вступу жидів у московські вищі школи. За такі речі «Гаслові» можуть бути вдячні тільки жиди та москалі, наші вороги, а для української нації таке порівняння є великою образою. Ці порівняння викликали велике обурення більшості української інтелігенції і з часом можуть одвернути симпатії українського суспільства від органів і видань РУП і від самої РУП.
(обратно)
303
На право продавати українські книжки треба дозволу губернатора.
(обратно)
304
Рабський в тіснім розумінні.
(обратно)
305
Тепер і в Г аличині кооперативний рух значно збільшився рівнобіжно зі збільшенням національної] самосвідомості.
(обратно)
306
Також іноді і з запомоги російського] уряду.
(обратно)
307
Адже укр[аїнські] селяни по шию запозичені в земстві і правительстві.
(обратно)
308
Джерела: Трачевський: «Історія ХІХ віку Західної Європи». Th. Juste: «La rèvolut. Belguique». Сеньобо: «Політична історія сучасної Європи».
(обратно)
309
І через те служить моральним чинником.
(обратно)
310
Його промови до німецького народу.
(обратно)
311
Руський, росіянин, москаль — ці назви мають теж саме значення
(обратно)
312
Слово жид в руській мові єсть образливе, проте в українській і польській це слово єсть назва нації, і іншого слова в українській мові для назви сього народу нема.
(обратно)
313
Залізничні тарифи (плата за провіз товарів) дуже високі для українських губерній і низькі для хліборобних руських губерній, дають змогу хлібу з далеких східних руських губерній і навіть з Сибіру конкурирувати з хлібом українським на закордоннім західнім ринку (хоч на Україні зарібна плата нижча і Україна бік-о-бік з Австрією та Германією). Патронат промисловості центру. Високі пошліни на закордонні товари, що мають конкурирувати з товарами і виробами промислових московських районів. Перешкода на Україні засновувати ту промисловість, яка може стати в конкуренцію з промисловістю московських фабрично-заводських районів. Нерозви-нена промисловість на Україні змушує народ український жити тільки в землі — звідси велика конкуренція на робочі руки в хліборобстві, низька зарібна плата наймита, котрій може хіба тільки дорівнятись плата убогого наймита галицького. Промислові московські райони мають дешевий український хліб, проте український хлібороб має дорогі і недобрі вироби московської промисловості, бо закордонним товарам і виробам, дешевим і добрим, россійська таможня йти не дозволяє, накладаючи на їх колосальні «пошліни». Шовіністична політика російського уряду до українців звернулась і на ті українські книги, що йдуть з Галичини. Аби унеможливити пересилку їх з Галичини в Україну, уряд наклав на їх велику «пошліну» (17 карб[ованців] — пуд).
(обратно)
314
Необхідно поперед мати средство до життя, а потім мислить про моральні вчинки. — Арістотель. Працюючий вартий прогодування. — Христос. Поперед треба жити, а потім чинити — оборона необхідного ступеня егоїзму. — Спенсер. Сен-Сімон, Фур’є, Прудон, П’єр Леру, Огюст Конт, Кабе..., Маркс, Енгельс, Зомбарт, Геркнер.
(обратно)
315
Це надто важка річ по економіях, де поміщики надто користають з цього.
(обратно)
316
На Заході міські робітники добились уже багато дечого з того, що ми тут виставляємо. Проте сільські наймити там ще терплять гірку долю. — Напружимо усі сили, аби на Україні одночасно поліпшилась доля як міських, так і сільських робітників.
(обратно)
317
Хоч в тім парламенті тільки жменя роб[ітничих] представників, які не мають сили повернути законодавство на свій лад.
(обратно)
318
R. Comm. on agriculture. «Final Repport» (1897). — Koenig: «Die Lage der englischen Landwirtschaft» (1896). — Reitzenstein: «Agrarische Zustände in Frankreich» (1884). — Alland: «La crise agricole» (1896). — Rosher: «Agrarwesen in Agrarpolitik» (1892). — Rogers: «History of agriculture and prices in England». — Herkner: «Праця в Західній Європі». — Wallace: «Land nationalisation».
(обратно)
319
Під цим класом розуміємо робітників і хліборобів, взагалі нижчі класи.
(обратно)
320
Буржуазні партії пануючих націй, що зараз скрізь на світі стоять у державної власті, провадять шовіністичну політику щодо націй зневолених. Робочі партії пануючих націй, навіть, ті, що визнають соціалізм, більш пильнують своїх місцевих інтересів, як світової справедливості. Егоїзм, як індивідуальний, так класовий і національний, і серед соціалістичних робочих партій міцно держить в своїх руках керму життя.
(обратно)
321
Правда, нам скажуть, адже ж РСД обстоює за автономію Польщі (тільки за автономію). Так, обстоює, — але досвід 100-ліття ясно доводить, що з Польщі не зробити російської губернії, не обернути поляків в москалів. І тому ліпше зоставить поляків у спокої. Певно, скоро навіть р[осійський] уряд зоставить Польщу в спокої, бо бачить, що його москалізаторські заходи безцільні. Справа з українською нацією інша, і російське правительство, і суспільство сподіваються, що українців на москалів переробити можна, і тому усувають все те, що може збудити національну свідомість українців.
(обратно)
322
Що пишливо хваляться своєю культурою.
(обратно)
323
До останнього часу російський уряд володіє школою; він обернув її в поліцейську інституцію, бо хоче через школу управляти духовним життям народу.
(обратно)
324
§13 РСД вимагає вселюдної примусової освіти.
(обратно)
325
Спинить текучу воду — вона загниває, поростає болотним бадиллям, населяється болотними істотами. Дайте воді істок — картина міняється: водорослі, болотне бадилля, болотні істоти десь зникають, нові рослини і нові істоти населяють прозору воду.
(обратно)