закріпитися, не дозволити супротивнику закрити пролом.
Два підсилені стрілецькі корпуси мали завдання завдати удару суміжними флангами та через епіцентр, тимчасово утримуваний десантниками, вирватися на оперативний простір. Проте участь двох підсилених корпусів була умовною.
Реально в навчаннях брали участь півтори тисячі солдатів й офіцерів. Після проходження ударної хвилі та пилового валу в районі епіцентру здійснила посадку 27 вертольотів Мі-4, які висадили другий батальйон парашутно-десантного полку. Батальйон, окрім штатної зброї, мав дві 57-мм протитанкові гармати, шість безвідкатних гармат Б-10, чотири 82-мм міномети.
Тільки той, хто близько бачив посадку вертольота у пустелі, може оцінити видовище. Ядерний вибух на величезній площі миттєво висушує ґрунт, перетворює його на пил, який величезними масами зриває з поверхні землі й підімає у повітря. І в цей час у районі вибуху сідають 27 гелікоптерів!
Гелікоптери висадили десант і злетіли! Краса! Тільки пилу багато. Радіоактивного.
Навчання дали змогу дійти висновку, що в майбутніх війнах під час прориву оборони супротивника вертолітний десант слід висаджувати в епіцентр за 15–20 хвилин після вибуху.
Навчання пройшли успішно. Картину псував один незначний епізод, який намагалися не помічати: бомба вибухнула точно на розрахунковій висоті у 270 метрів, але, як записано у звіті, «зі значним відхиленням від цілі».
Тобто у справжній війні оборону справжнього супротивника могли б і не проламати. А могли б улучити і по своїх.
І ще: в історичному формулярі 345-го парашутно-десантного полку участь у навчаннях на Семипалатинському полігоні у вересні 1956 року не зафіксовано.
А Польща в ті дні кипіла.
Радянські вожді вирішили, що з підлою контрреволюцією час закінчувати, і подали руку дружби польському народу. 19 жовтня 1956 року за бойовою тривогою було піднято та розквартировано в Польщі танкові й мотострілецькі полки та дивізії Радянської Армії. Вони перебували в повній готовності надати братську допомогу пролетарському режиму.
Того самого дня, 19 жовтня 1956 року, до Варшави на пленум ЦК Польської об’єднаної робітничої партії (ПОРП) прибули товариші Хрущов, Молотов, Каганович і Мікоян.
Польські товариші радянських товаришів не чекали, тому до зали засідань не пустили. Радянським товаришам довелося втертися і віддати наказ танковим і мотострілецьким частинам повернутися до місць постійної дислокації.
Польські товариші обрали нове керівництво ПОРП, попросивши маршала Польщі Рокосовського та інших товаришів зібрати валізи, залишити територію Польщі й більше братньої допомоги не надавати.
Бо ж пропонував лиходій Берія ще три роки тому: «Краще піти самим, не чекаючи, поки попруть у три шиї».
Ще за чотири дні, 23 жовтня 1956 року, спалахнуло в Угорщині...
Брістоль 21 березня 2013 р.
Брістоль 21 березня 2013 р.