галас на захист своїх улюблених місць, що король за одинадцять днів відкликав своє рішення. Так на політичну арену вийшла нова сила — громадськість, викристалізувана й злютована в запалі каварняних дебатів, аби потіснити владу монарха.

(обратно)

12

Переклад з англійської.

(обратно)

13

Назва газети означає «пліткар», «базікало» (англ.).

(обратно)

14

Сенс існування (фр.).

(обратно)

15

Близько 82,56 тонни.

(обратно)

16

Близько 18 144 тонн.

(обратно)

17

Контрабанда чаю набула таки справді небаченого розмаху: йдеться, можливо, про дві третини всього чаю, який споживали в Англії, перевозячи ночами з континенту через Північне море. В ній брали участь усі порти, всі індійські компанії, а також великі фінансисти Амстердама й інших міст. До змови були причетні всі аж до англійського споживача. В масових масштабах контрабанда почалася 1680 року, коли уряд запровадив мито на чай, яке призвело до дисбалансу цін між Англією та континентом, і пішла на спад після 1784 року, коли мито скасували.

(обратно)

18

Європа познайомилася з чаєм іще нібито 1610 року, коли перший вантаж чаю привезли до Амстердама за ініціативи голландської Ост-Індської компанії. Англійська ж Ост-Індська компанія почала імпортувати цей товар з Азії тільки 1669 року, проте споживання нового напою стане помітним в Європі лише в 1720—1730-х роках, коли почалася пряма торгівля з Китаєм, що доти провадилася через Батавію. Втім, Європа дуже довго не могла заволодіти чайним деревом, яке тоді називали «чайницею». На Яві перші чайні кущі висадили тільки 1827 року, а на Цейлоні — 1877 року після ураганів, які винищили кавові плантації на острові. Тим часом кавові дерева на Яві почали садити ще з 1712 року, а до середини ХVІІІ сторіччя кавові плантації вже вкривали обшири багатьох європейських колоній. Отже, з погляду меркантилізму чай завдавав збитків національному багатству країн-імпортерів набагато довше, ніж кава (див. детальніше у кн.: Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, ХV—ХVІІІ ст. Т. 1. Структури повсякденності: можливе і неможливе. К.: Основи, 1995. С. 207—217).

(обратно)

19

1 фунт = 453,59 г.

(обратно)

20

Букв. «напівсвіт» (фр.) — кола сумнівної репутації, зокрема жінки, котрих утримували як коханок, але не повії.

(обратно)

21

«Правильне вживання порошкового тютюну» (фр.).

(обратно)

22

«Передберезень» (нім.) — період німецької історії між 1815 та 1848 роками.

(обратно)

23

«Застереження від непомірного вживання табаки» (англ.).

(обратно)

24

Енгельс Ф. Становище робітничого класу в Англії. З власних спостережень і достовірних джерел // Маркс К., Енгельс Ф. Твори в п’ятдесяти томах. Т. 2. — К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1958. С. 343—345.

(обратно)

25

Радість життя (фр.).

(обратно)

26

Енгельс Ф. Становище робітничого класу в Англії... С. 322—323.

(обратно)

27

Цей медикамент зіграв поганий жарт із горезвісним наварським королем Карлом ІІ Лихим (1332—1387). Коли король занедужав, лікарі загорнули його в сукно, просякле горілкою, яке до того ж для більшого ефекту зашили великими стібками. Служник, бажаючи розірвати одну з цих ниток, підніс до неї свічку — сукно й хворого охопило полум’я. Служників учинок свідчить про кепську обізнаність простого люду із цією речовиною та її хімічними властивостями. Цікаво, що у Середні віки горілку, як і згодом каву й тютюн, також уважали за своєрідну панацею. Приміром, у мандрівного аптекаря Арно де Вільнева (помер 1313 року) читаємо: «Aqua vitae здійснює справжнє диво, виводячи зайву вологу, оживлюючи серце, виліковуючи кольки, водянку, параліч, переміжну пропасницю. Вона погамовує зубний біль, береже від чуми». Можна здогадуватися, що поширенню цієї панацеї серед населення та призвичаєнню до неї запобігла достоту відсутність потреби в такому інтенсивному захмелінні, а також висока технологічна вартість виготовлення нової речовини (винайдений близько ХІІ століття перегінний куб вимагав знань, матеріалів і технічної майстерності, доступних не кожному).

(обратно)

28

1 англ. галон = 4,546 л.

(обратно)

29

22,73 млн л.

(обратно)

30

50 млн л.

(обратно)

31

До цього слід додати відсутність звичок і традицій пиття міцного алкоголю, адже північна Європа доти не знала нічого міцнішого за пиво. Споживання вина було узвичаєним лише в межах невеликого радіусу від європейського винного поясу на південь від Альп через брак адекватних технологій зберігання й транспортування цього трунку. Зокрема, вино погано зберігається від року до року — воно прокисає, а зціджування, розливання в пляшки й використання корків у ХVІ—ХVІІ століттях були ще невідомі. Тож коло 1500 року бочка старого бордо коштувала тільки 6 турських ліврів, тоді як бочка доброго молодого вина — 50. Тим-то й читаємо в «Енциклопедії» Дидро, що «вина чотири- або п’ятирічної давності [...] — це зіпсуті вина». Дерев’яні бочки (що прийшли на зміну амфорам античності) не завжди добре зберігали вино під час транспортування. Але в середині ХVІІІ століття все вже було навпаки, і збирання порожніх пляшок перетворилося на вигідний промисел для лондонських злидарів. Ясна річ, що культурна зміна — пристосування питних звичок і традицій північноєвропейців до трунку вищої міцності — не поспіла за цим технологічним проґресом.

(обратно)

32

Енгельс Ф. Прусська горілка в німецькому рейхстазі // Маркс К., Енгельс Ф. Твори в п’ятдесяти томах. Т. 19. К.: Видавництво політичної літератури України, 1964. С. 43—44.

(обратно)

33

Ідеться про те, що 1878 року канцлер Отто фон Бісмарк провів через райхстаґ закон, який забороняв діяльність соціалістичних організацій і обмежував свободу зібрань. Дію закону поновлювали щодва-щотри роки. Однак 1890 року райхстаґ відмовився продовжити чинність закону, а Бісмарк пішов у відставку. Ось так відкрився простір для розгортання робітничого руху (зокрема простір для зібрань).

(обратно)

34

Хай буде, як буде (фр.).

(обратно)

35

Маркс К. Капітал. Т. 1 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори в п’ятдесяти томах. Т. 23. К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1963. С. 848.

(обратно)

36

1 гран = 0,0648 грама.

(обратно)