містера Нота він став помітно кохатися у різних фантазіях і химерних мріях. Та й Арсен серед ночі, перш ніж піти геть, теревенив тоді на цю тему відносно того, що могло б статися, очевидячки, не без впливу подібних химер. Бо інакше як міг чоловік, гідний віри у всіх відношеннях і з Арсеновим багатющим досвідом, припустити чи наперед якось розрахувати, що саме ця конкретна зупинка має бути його останньою.
(обратно)
5
Гемофілія, ЯК і запалення передміхурової залози, є хворобою суто чоловічою. Але не в цій книжці.
(обратно)
6
Наведені цифри не відповідають реальності. Тому всі подальші розрахунки будуть удвічі хибні.
(обратно)
7
У цей час Уотові подобалося сонце, принаймні воно його не дратувало. Невідомо, чому він так раптом змінив свою думку, йому, здається, подобалося те, що рухається не тільки він, а й усі тіні.
(обратно)
8
Цю самогонку пити не можна! (Спотворене нім.).
(обратно)
9
Уважний читач не зможе, либонь, позбутися щирого здивування з приводу того, як після стількох роздягань і одягань Уот так і не сподобився дізнатися, який же насправді був містер Нот. Вважаємо за свій обов'язок пояснити для такого читача, що відносно одягання нічної сорочки містер Нот не додержувався загальноприйнятого звичаю. На відміну від більшості чоловіків і жінок, які, перш ніж лягати спати, скидають свій денний одяг, а вранці, перш ніж зважитися одягнути денний одяг, ретельно і обережно скидають своє замащене нічне вбрання, він лягав спати в нічному одязі поверх денного, а коли підводився, то на ньому під нічним одягом уже був денний.
(обратно)
10
Із скелі на скелю кинутий… безконечно на… вниз (нім.)
(обратно)
11
Нижче подаємо вельми цікавий матеріал, який проливає світло на весь твір і потребує вдумливого осмислення та усвідомлення. Тільки втома і почуття невимовної огиди не дали змоги його використати.
(обратно)
12
Швидко! Швидко! Аби лише публіка нічого не помітила! (Нім.)
(обратно)
13
Знову це падло лізе до мене (нім.)
(обратно)
14
Родючий Бахус пізнання (нім.)
(обратно)
15
Я прийшов на цей світ укритий ганьбою, все життя прожив у душевній тривозі і відходжу у вічність, терзаючись сум’яттям. Боже великий, зглянься наді мною (лат.)
(обратно)
16
Всім красний світ був за сімома замками. (Данте, «Божественна комедія». Пекло. VII. 60. Пер. П. Карманського та М. Рильського.)
(обратно)
