Литвек - электронная библиотека >> Лев Шкловский >> Современная проза >> 11-20 Збірник детективів із серії Кіллмайстер про Ніка Картера,

Шкловский Лев
11-20 Збірник детективів із серії Кіллмайстер про Ніка Картера,





Картер Нік


11-20 Збірник детективів із серії Кіллмайстер про Ніка Картера,





11. Мережа шпигунів Web of Spies



12. Шпигунський замок Spy Castle



13. Грізні (Жахливі) The Terrible Ones



14. Полум'я дракона Dragon Flame



15. Ханой Hanoi



16. Ключ небезпеки Danger Key



17. Операція Голод Operation Starvation



18. Отруйники розуму The Mind Poisoners



19. Зброя ночі The Weapon of Night



20. Золотий змій The Golden Serpent




Нік Картер




Мережа шпигунів




Назва оригіналу: Web Of Spies




перевів Лев Шкловський на згадку про загиблого сина Антона




1. ЧОРНА КАРТА





Його зброю було відправлено до Танжера у запечатаному дипломатичному поштовому пакеті. Коли великий реактивний літак попрямував до африканського узбережжя, і залита сонячним світлом біла пляма почала набувати форм окремих будівель старого і нового міста, у Ніка Картера виникло відчуття, що він лише оголений. Носіння люгера, стилету та газової бомби стало для нього другою натурою. Але Хоук, його начальник, це заборонив. Цього разу це було особливо делікатне завдання першочергового значення, і все могло піти не так, як треба. Звичайно, щось піде не так; це завжди траплялося! Але все ж таки потрібно було вжити всіх можливих запобіжних заходів. N3 довелося пройти митницю у звичайному порядку, але поквапитися та зв'язатися з Gay Lord.



Гей! То була дівчина! Нік трохи посміхнувся про себе. Його посмішка трохи пом'якшала, коли він пристебнув ремінь безпеки, і спалахнула табличка «НЕ КУРИТИ». Скрупульозно обережний, щоб зберегти туманний, напівп'яний вираз на почервонілому обличчі, він дозволив своїй пам'яті повернутися на кілька років - п'ять років, якщо бути точним.



Востаннє він зустрів високу світловолосу Гей Лорд у Гонконгу. Вони були ідеально налаштовані, хоча нічне купання та їх пригоди в районі Ван-Чай могли закінчитися катастрофою для них обох. Вони були на роботі, але виконували різні завдання, і їх не можна було бачити разом. Але полум'яна приманка їхніх гормонів була надто сильною, щоб її ігнорувати. Вони обрали дешевий номер у дешевому готелі у Ван Чай ... тієї самої ночі, коли поліція дійшла висновку, що готель De Purpleen Draak був розсадником контрабандистів наркотиків і що необхідно здійснити рейд.



Нік знову весело посміхнувся. Зараз це було кумедно, але тоді він думав інакше. Гей і він, як божевільні, бігли по дахах; він у трусах, а вона тільки в трусиках, притискаючи одяг до голих грудей. Смішок Ніка зник, і всередині його все ще лишалося тривожне відчуття. Якщо Хоук колись дізнається! Але не впізнає. Він запитував себе, чи була Лорд Гей досі такою гарною дівчиною. П'ять років можуть мати велике значення, особливо в їхній професії. Одне можна було сказати напевно: тепер вони обоє стали старшими і мудрішими. Інакше й бути не могло, адже вони обидва були живі!



«Мсьє Хьюз… ви ще не підписали мою книгу!» Стюардеса, старанно доглянута француженка, стояла поруч із його кріслом і простягала книжку в яскравому червоно-жовтому суперобкладинці. Вона подивилася на нього з усмішкою, її кругле м'яке стегно притулилося до його ліктя. Він був трохи старий, цей американський автор, трохи зігнутий, але все ж таки він відрізнявся від інших. Автор останнього американського бестселера, який, безперечно, купався у грошах своїх гонорарів. Ніколь ніби сподівалася, що він запросить її на вечерю того вечора, бо в неї таки був день відпочинку. Це могло бути весело... якби тільки він був тверезим! Тому що м-сьє Х'юз пив як друшляк. Насправді він був пияком. Проте Ніколь сподівалася, що він пообідає з нею. Як дівчина, ви ніколи нічого не могли знати.



Нік Картер, N3, який досяг найвищого рангу в AX, а саме KILLMASTER або майстри-вбивці, пропустив минуле і швидко повернувся до сьогодення. Обкладинка його книги була дуже трудомісткою та дорогою, і їм знадобилося багато часу, щоб її зняти. Автограф безперечно треба було поставити. Картер скривився і взяв книгу. Вона була зовсім новою, нерозрізаною і пахла друкарською фарбою.



"Дай сюди, люба", - сказав він стюардесі. «Я буду щасливий зробити це для вас». Він поплескав її м'яким стегном і був трохи здивований, що вона не здригнулася. «Я радий відвідати вас. І, можливо, я тобі теж сподобаюся, чи не так? Нік тримав великий і вказівний пальці на відстані кількох дюймів. - А ви подумали, у вас буде час зробити ковток в останню мить? Може, ще трохи цього напою Fundador? Розумієте, я їду до Іспанії, і тому я маю звикнути до їхніх напоїв! Він дуже сміявся, і пасажири дивилися на нього.



Дівчина на мить завагалася, але потім нахилилася до нього. Її нога ще сильніше притулилася до його руки. Вона прошепотіла йому: «Зараз принесу, мсьє Хьюз. Зачекайте трохи. Я повернуся.' Вона вислизнула, її сідниці зухвало підстрибували під тісною уніформою.



Нік відкрив книгу і написав свій псевдонім на форзаці з написом: Дякую за приємну подорож; З найкращими побажаннями – Кеннет Людвелл Хьюз. Нік перевернув книгу і подивився на фотографію на звороті суперобкладинки. Йому хотілося насмішкувато посміхнутися, але він цього не зробив. Він грав свою роль і не повинен був бути викритим. Ви ніколи не знаєте, хто спостерігає за вами, і намагається прочитати по вашій особі чи губах, про що ви думаєте. Але картина видалася йому кумедною. Він сидів, притулившись до каміна, в костюмі твіда і курив трубку. Він був дуже схожий на те, як він виглядав зараз, з сивим волоссям на скронях, сивими вусами і гумовими подушечками на щоках, щоб зробити його обличчя ширшим. Він ішов, зігнувшись, у пенсне без оправи, прикріпленого до лацкана широкою чорною стрічкою. (Ці чортові окуляри зовсім не підходили, і у нього хворів ніс. Як тільки він приїхав до Іспанії, він скинув їх і натомість одягнув сонцезахисні окуляри. Більшість письменників та художників на Коста-Брава, звичайно ж, так і чинили).



Так… це покриття було трудомістким та дорогим. Яструб розробляв цю роль досить довгий час, доки отримав для неї відповідне завдання. Книжка була написана професійним автором задовго до цього, і на ній не було дати публікації. Рекламні оголошення були розміщені в літературних розділах основних газет Сполучених Штатів, включаючи New York Times. Відбулися коктейльні вечірки, радіо та телеінтерв'ю, і в офіційний день публікації було випущено 5000 екземплярів, і все це фінансувалося AX. Це була хороша обкладинка, і тепер він мав виглядати як вона, повністю віддаючи себе ролі. Він був старим журналістом-фрілансером середніх років, який нарешті потрапив у яблучко. Він написав бестселер, за яким незабаром