Сам автор назвав роман, над яким працював 5 років, алхімічною комедією.
Тривалу історію написання нової книжки сам Любко Дереш пояснює так: «За царя Гороха, коли людей було трохи, роман «Голова Якова» носив назву «Як стати Богом і не заплакати». Тоді я ще не знав, що цей роман стане для мене однією з найзапекліших (і найтриваліших) робіт над літературним твором. За п'ять років, поки писався роман, я встиг зненавидіти літературу, простити їй все і знову полюбити, заблукати у власному творінні і щасливо віднайтися, врешті, розчинити готовий уже роман «Як стати Богом…» в кислоті і випити, в кращих традиціях 60-х, цю юшку до дна. Рукописи хоч і не горять, зате добре розчиняються».
Геніальний композитор Яків дістає незвичну пропозицію від свого брата, політтехнолога: написати симфонію до Євро-2012. Замовники — таємничі темні отці. Невже він створюватиме музичний пролог до апокаліпсиса? Рідна домівка стає для нього мистецькою в'язницею. І навіть попри постійну присутність у його житті чотирьох жінок-муз жодна нота не лунає в голові Якова. Щоб віднайти потрібні звуки, йому доведеться зіграти на найпотаємніших струнах душі, а, може, вмерти і відродитися знову.
|
