Норман.

— Але чому? І потім, він би тоді не залишив капелюха. — Ліві нахилилася й хотіла взяти його з лавки.

— Якого капелюха? — запитав Норман.

Ліві завмерла, рука її зависла над порожнечею.

— Він був тут… я ледь-ледь до нього не доторкнулася! — Ліві випросталась. — Нормане, а якщо…

Норман притиснув палець до її губ.

— Рідно моя…

— Пробач, — сказала вона. — Дай я допоможу тобі з валізами.

Потяг упірнув до тунелю під Парк-авеню й перестук коліс обернувся на грім.