Литвек - электронная библиотека >> Володимир Ґадзінський >> Научная Фантастика >> Кінець >> страница 9
Температура підвищувалася. Чути було, що наближаються до кола Козорожця.

Желенський встав від стола, глянув в дзеркальний апарат і скрикнув.

На лінії, де в дзеркалі стикалася темніша синя поверхня вод з яснішим блакитом небесного обрію – зачорнів маленький темний значок – неначе вершок гори, що підносився з острова...

– Бено! Еллі! – крикнув він нелюдським голосом. – Чи це континент?!

Бено і Еллі зірвалися зі сну і в одну мить, тверезі, дивилися на пункт, що його простягнутою рукою показував Желенський.

– Чи це континент?! – скрикнули вони всі.

– Прямо перед себе, – скомандував літунам по телефону Желенський.

Наче з новими силами піднялася флотилія. Заграв наново, новим ритмом шум пропелера. А у дзеркальному апараті, що в нього з нечуваним запертим очікуванням дивилися троє людей – маленький чорний пунктик виростав – збільшував свій розмір...


____________


Чи це був континент?


____________




Читачі! Автор збрехав самим безсоромним чином:

Людство буде ще жити тисячі, тисячі літ!


КІНЕЦЬ.


1927


____________


Кінець. Иллюстрация № 3
Книгу повернули читачеві бібліографи

Ярина ЦИМБАЛ та В’ячеслав НАСТЕЦЬКИЙ, 2015


1

Земля – світова республіка рад була поділена на дві оснівні округи - першу водну, другу суху. Ці ділилися на райони, що відповідали п’яти океанам та п’яти континентам. Назви районів залишилися для історії, наприклад: Африканський, Азійський, Американський і т. д.

(обратно)