Тім О'Рейлі ЩО ТАКЕ ВЕБ 2.0

Опубліковано 18.10.2005 р. (джерело)

Крах доткомів восени 2001 року став для веба поворотним пунктом. Багато хто вирішив, що феномен веба був дуже роздутим, хоча, насправді, «мильні бульбашки» і, як результат цього, падіння акцій — неминуче супроводять всі технологічні революції. Падіння акцій традиційно відбувається тоді, коли нова технологія готова заняти центральне місце на сцені. На хвилі піднімаються і шахраї, і ті, хто дійсно добився успіху, — і в якийсь момент приходить розуміння, чим перші відрізняються від других.

Концепція Веба 2.0 народилася на спільному мозговому штурмі видавництва O’Reilly Media і компанії MediaLive International. Веб-піонер і віце-президент O’Reilly Дейл Дагерті (Dale Dougherty) відмітив, що сам-то веб далекий від краху і навіть більш важливий, ніж раніше, раз вже вражаючі нові застосування і сайти з'являються із завидною регулярністю. Більше того, у фірм, що пережили колапс, було щось загальне. Можливо, в результаті доткомовського краху має сенс говорити про Веб 2.0. Ми вирішили, що так і є. Так народилася Web 2.0 Conference.

За півторa роки термін «Веб 2.0» прижився (більше 9,5 млн. посилань в Google). Але відносно того питання, що він означає, то в товаристві згоди немає. Одні прийняли нову концепцію, інші допускають, що це безсенсовий маркетинговий термін.

Я постараюся пояснити, що ми маємо на увазі, говорячи про Веб-2.0.

На нашій першій зустрічі, ми визначали Веб-2.0, відштовхуючись від конкретних прикладів.

Веб 1.0 Веб 2.0 Doubleclick AdSense Ofoto Flickr Akamai BitTorrent mp3.com Napster Britannica Online Wikipedia Персональнi сайти Блоги Evite upcoming.org і EVDB Спекуляція доменними іменами Пошукова оптимізація Оплата реклами по кількості показів Оплата реклами по кількості переходів Добування даних з HTML Веб-сервіси Публікація Співавторство Системи керування контентом (CMS) Wiki Каталоги (таксономія) Теги (фолксономія) Утримування користувачів Синдикація контента Список все збільшувався і збільшувався. Але чому одне застосування ми віднесли до Вебу 1.0, а інше — до категорії Веб-2.0? (Це важливе питання, оскільки Веб-2.0 став настільки популярним, що багато компаній використовують сьогодні цей термін в своєму маркетингу, часто навіть не розуміючи, що він означає. З іншого боку, це питання не таке вже й просте, тому що багато ласих до красивих термінів стартапiв не мають ніякого відношення до Вебу 2.0, тоді як окремі застосування, які ми вважаємо Вебом 2.0, навіть веб-додатками, — ні, наприклад, Napster і Bittorrent.)

Аналізуючи найбільш успішні проекти Веба 1.0 і самі цікаві нові додатки, ми спробували виділити основні принципи Веба 2.0.

Веб як платформа

Як і багато важливих концепцій, Веб-2.0 не має чітких меж. Це, швидше, центр тяжіння. Ви можете уявити собі Веб-2.0 як множину правил і практичних рішень. Вони об'єднанні в деяку подобу сонячної системи, що складається з вузлів, кожен з яких побудований з урахуванням деяких або всіх описаних правил та знаходиться на певній відстані від центру.

На рисунку показана карта Веба 2.0, створена нами під час мозкового штурму на конференції FOO Camp. Її не можна назвати завершеною, але вона ілюструє багато ключових ідей Веба 2.0.

Наприклад, на першій конференції Веб-2.0 у жовтні 2004 ми з Джоном Баттелем (John Battelle) озвучили попередній список правил у спільному виступі, який відкривав конференцію. І перше правило свідчить: «Веб-сервер як платформа». Звичайно, ще до нас про це навзрид говорив Netscape, який «згорів» в жаркій битві з Microsoft. Більше того, дві компанії з нашого списку Веб-1.0 — Akamai і Doubleclick — також були серед першопроходців, що розглядали веб-сервер як платформу. Люди нечасто сприймають ці компанії як постачальників веб-сервісів, але, насправді, демонстрація реклами — це перший широко поширений веб-сервіс, перший широко поширений «mash-up» (якщо використовувати термін, що завоював останнім часом популярність). Кожен банер доставлявся користувачеві в результаті непомітної кооперації двох сайтів, що спільно формують сторінку для показу. Akamai також розглядав мережу як платформу, і навіть на нижчому рівні: забезпечував непомітне кешування і щоб понизити навантаження на сайти своїх клієнті, побудував мережу доставки контента.

Послідовники Doubleclick і Akamai не тільки використовували напрацювання цих компаній, але пішли далі, глибше відчуваючи дійсну природу нової платформи. Обидві компанії можна вважати за піонерів Веб-2.0, хоча нижче ми побачимо, як більш повно реалізувати можливості веба за рахунок використання нових підходів.

Давайте уважно розглянемо три приклади, щоб зрозуміти, чим, по суті, старі компанії відрізняються від нових.

Netscape проти Google

Якщо Netscape був флагманом Веба 1.0, то Google, звичайно, — загальновизнаний флагман Веба 2.0. Отже давайте порівняємо самі компанії та їх позиціонування.

Netscape твердив про «веб як платформу» в термінах старої софтверної парадигми: головним продуктом компанії був веб-браузер (настільне застосування), і стратегія Netscape полягала у використанні свого домінуючого положення на ринку браузерів для просування дорогих серверних продуктів. Контроль над стандартами відображення контента і браузерних застосувань міг, в теорії, забезпечити Netscape таке ж місце, яке Microsoft завоювала на ринку ПК. Автомобілі колись рекламували як «безкінні екіпажі». Так само, відштовхуючись від знайомих концепцій, Netscape просував «вебтоп» на місце «десктопу», припускаючи підживлювавання вебтопів даними і додатками від провайдерів контента (які куплять сервери у Netscape).

У результаті і веб-браузери, і веб-сервери перетворилися на щось буденне, а акцент перемістився «до вершини стека», тобто до веб-сервісів.

Google, навпаки, був веб-додатком від народження. Це сервіс, за доступ до якого прямо або побічно платили користувачі. Жодна із звичних пасток старої софтверної індустрії йому була не страшна. Замість запланованих релізів — постійне поліпшення продукту. Замість ліцензування або продажів — просто використання. Немає потреби піклуватися про порторування ПЗ на інші платформи — все, що потрібне для запуску Google, — це розширюваний масив із звичайних ПК із запущеною відкритою ОС та