півночі Греції.

КЕРБЕР (ЦЕРБЕР) — триголовий пес, що стеріг підземне царство. Був приборканий Гераклом (один із Гераклових подвигів).

КІПР — великий острів у східній частині Середземного моря. На півдні Кіпру був один із центрів культу Афродіти (Кіпріди).

КІПРІАДА — див. АФРОДІТА.

КІРКА (КІРКЕЯ, ЦІРЦЕЯ) — Геліосова дочка, сестра колхідського володаря Еета, підступна чарівниця, що жила на острові Ееї. Обертала людей у тварин.

КЛІМЕНА — океаніда, дочка морської богині Фетіди, мати юного Фаетона.

КНОСС — місто на острові Кріті, столиця царя Міноса. В Кноссі Дедал збудував знаменитий Лабіринт. Археологи знайшли при розкопках Кносса пам’ятки високої культури, яку назвали мінойською.

КОЛХІДА — країна на східному узбережжі Гостинного (Чорного) моря.

КОРІНФ — велике торговельне місто Стародавньої Греції у північносхідній частині Пелопоннесу.

КРОНОС (рим. САТУРН) — найстарший з титанів, що відібрав владу в свого батька Урана. Кроносу було провіщено, що його теж скине з престолу власний син, тому він пожирав своїх дітей, тільки-но ті народжувалися. Проте його дружині Реї по-

щастило врятувати найменшого сина — Зевса. Згодом той скинув Кроноса, звільнив з його черева своїх сестер і братів і став володарем усіх безсмертних і смертних.

ЛЕДА — дружина Тіндарея, володаря Спарти, мати Єлени, Клітемнестри та Діоскурів.

ЛЕМНОС — острів в Егейському морі, де нібито була кузня бога Гефеста (див. вірш О. С. Пушкіна «Кинжал»: «Лемносский бог тебя сковал Для рук бессмертной Немезиды…».

ЛЕРНА — болотяне озеро в Арголіді, де жила дев’ятиголова потвора гідра, що її переміг Геракл (один із подвигів Геракла).

ЛЕСБОС — острів в Егейському морі, що уславився своїми поетами Алкеєм і Сафо.

ЛЕТО (рим. ЛАТОНА) — титаніда, що народила Зевсові близнюків — Аполлона і Артеміду.

ЛІВІЯ (ЛІВІЯ) — вся відома античному світові Африка або північне узбережжя Африки від Єгипту до Атлантичного океану

ЛІДІЯ — країна в Малій Азії.

ЛІНІЯ — країна в південно-західній частині Малої Азії.

ЛІРІОПЕЯ — німфа, мати Нарцісса.

МАНТО — дочка фіванського сліпого віщуна Тіресія, теж віщунка.

МЕГАРА — дочка фіванського царя Креонта, перша дружина Геракла.

МЕЛЕАГР — син калідонського володаря Ойнея, герой Калідонського полювання.

МІКЕНИ — місто в Арголіді; за міфом, засноване Персеєм. Один із центрів прадавньої грецької культури (так званої мікенської).

МІНОС — крітський володар, син Зевса і фінікійської царівни Європи, батько Аріадни. Після смерті став суддею в Аїді.

МІНОТАВР — казкова потвора, що мала чоловічий тулуб і бичачу голову. Мінотавр жив у Лабіринті, збудованому для нього за наказом царя Міноса. Мінотавра вбив афінський герой Тесей.

МІСІЯ — в елліністичну епоху країна на західному березі Малої Азії з головним містом Пергамом, де був знаменитий вівтар Зевса.

МОЙРИ (рим. ПАРКИ) — богині людської долі, дочки Зевса і Феміди. Давні греки зображували їх, як трьох літніх жінок: перша, К л о т 6 (тобто «Прядильниця») сидить з веретеном і пряде нитку життя людини; друга, Л к х е с і с («Та, що визначає долю»), витягує жереб людцни; третя Атропа («Невідворотна»), обриває нитку життя людини

МУЗИ — красномовні дочки Зевса і богині пам’яті Мнемосіни. Покровительки поезії, мистецтва, науки. Жили на горі Парнасі. Усіх Муз було дев’ятеро: старша, Калліопа, — Муза епічної поезії; Ерато — любовної; Евтерпа — ліричної поезії та музики; Полігімнія — Муза гімнів; Мельпомена — трагедії; Талія — комедії; Терпсіхора — танців; Кліо — історії; Уранія — астрономії. Вождем Муз був Аполлон, звідки його прізвисько — Мусагет.

НАКСОС — острів в Егейському морі, відомий культом Діоніса.

НАРЦІЄС — вродливий юнак, що закохався сам у себе і помер. З волі богів після смерті став квіткою.

НАЯДИ — німфи, що жили в річках та джерелах.

НЕЛЕЙ — Посейдонів син, пілоський володар, батько Нестора, учасника Троянської війни.

НЕМЕЯ — долина в Арголіді, де Геракл убив велетенського лева (один із подвигів Геракла).

НЕРЕЙ — морське божество, підвладне Посейдонові, добрий і справедливий дід; втілення спокійного моря. Жив у підводному палаці, а виходячи на берег, міг змінювати свій вигляд — ставав птахом, рибиною, биком тощо.

НЕРЕЇДИ — морські німфи, дочки бога Нерея. Вони доброзичливі до людей, допомагають їм у біді на морі. їх зображували у вигляді гарних дівчат, оточених морськими чудовиськами.

НЕФЕЛА — богиня хмар, дружина володаря міста Орхомена Афаманта, мати Фрікса й Гелли.

НІКА (НІКЕ) — крилата богиня перемоги у війні, у спортивних чи музичних змаганнях. Її скульптурне зображення, знайдене на острові Самофракії (так звана «Ніка Самофракійська», 2 ст. до н. е.), належить до найкращих творів античного мистецтва.

НІМФИ — безжурні, веселі Зевсові доньки, напівбогині, що втілювали різні сили та явища природи. Відповідно до цього вони називалися по-різному: дріади (що жили в деревах), ореади (в горах), нереїди (в морях), наяди (в річках і джерелах), океаніди (в ріці Океані). Античним німфам у слов’янській міфології відповідають русалки, мавки тощо.

НІОБА — дочка зухвалого Тантала, Амфіонова дружина, мати багатьох дітей. Аполлон і Артеміда жорстоко покарали Ніобу за самовихваляння, вбивши всіх її дітей. З горя Ніоба перетворилася на скелю.

НОТ — південний вітер, що приносив грекам тумани й дощі (див. БОРЕЙ).

ОЙНЕЙ — калідонський володар, батько Мелеагра і Деяніри.

ОКЕАН — прабатько всіх богів і титанів. Давні греки уявляли його величезною рікою, що оточує звідусіль землю. Звідти начебто витікають усі річки й джерела, звідти сходять і туди сідають сонце, місяць і зорі.

ОЛІМП — гора напівночі Фессалії, міфічна оселя богів.

ОЛІМПІЯ — місто вЕліді, де відбувалисяОлімпійські ігри на честь Зевса (з 776 р. до н. е.).

ОМФАЛА — цариця Лідії, Геракл був три роки рабом в Омфали.

ОРЕАДИ — німфи гір.

ОРИ (ГОРИ) — дочки Зевса і Феміди, божества пір року, ладу в природі. На Олімпі вони відчиняли й зачиняли небесну браму.

ОРФЕЙ — уславлений співець, чоловік німфи Еврідіки. Після смерті дружини спустився за нею в Аїд. Учасник подорожі аргонавтів, допомагав їм своїм чудесним співом.

ОРХОМЕН — місто в Беотії.

ПАКТОЛ — річкав Лідії.

ПАН — бог лісів та гаїв, покровитель стад, пастухів і мисливців. Любив блукати з німфами й грати їм на сопілці. Раптово з’являючись, лякав подорожніх. Звідси слова: «паніка», «панічний страх». Греки уявляли Пана рогатим, на цапиних ногах і з волохатим тілом.

ПАНДОРА — жінка, яку створив Гефест із глини й води, а боги щедро всім обдарували. Стала