ЗДІБНА ЛЮДИНА, з книги С. Берії «Мій батько – Лаврентій Берія»
Дуже багато людей у той час зробили кар’єру за допомогою батька. Серед найвідоміших –
Устинов, призначений за його рекомендацією на посаду наркома озброєння в дуже молодому віці,
ті ж Ванников, Тевосян, міністр хімічної промисловості Первухін, замголови Ради Міністрів
Малишев, голова Держплану Сабуров.
Скажімо, Сабуров, экономіст за освітою і надзвичайно здібна людина, не припав до смаку
партійній еліті, тому що ніколи не працював в партійних органах, а це в очах номенклатури було
серйозним недоліком. Вона не терпіла справжніх фахівців ні в одній галузі. І хоча дуже багато хто
був проти висунення Сабурова, батько на своєму наполіг.
ПРОТИСТОЯННЯ, з книги П. Судоплатова «Спецоперації. Луб’янка і Кремль 1930-1950 років»
Берія, Первухін, Сабуров і Маленков представляли відносно молоде покоління в радянському
керівництві. «Люди» похилого віку – Молотов, Ворошилов, Мікоян, Каганович, – позбавлені
Сталіном реальної влади в останні роки його правління, вороже ставилися до молодого покоління,
яке прийшло до влади в результаті репресій 30-х – 40-х років.
Між цими двома віковими групами в березні-квітні 1953 року встановилася хистка рівновага, але
громадський престиж старших лідерів був вищим, ніж у Маленкова, Хрущова і Берії, котрі в очах
народу були прислужниками Сталіна, а зовсім не улюбленими вождями.
Хрущов успішно маневрував між двома цими групами...
БІЛЬШОВИЦЬКИЙ КУРОПАТКІН, з виступу Г. Денисова на пленумі ЦК КПРС 22-29 червня
1957 р.
Тов. Сабуров – нерозумна людина. Він погано спарвляється з дорученою ділянкою і за вчинками
нагадує Куропаткіна. Коли призначили Куропаткіна головнокомандувачем в російсько-японську
війну, то Куропаткін заявив Миколі Другому: «Росія зубожіла військовими кадрами, якщо мене
призначили головнокомандувачем».
А хіба зубожіла наша партія кадрами? Ні! ...Чому вибираємо таких, як тов. Сабуров, в Президію?
Це помилка, і її потрібно негайно виправити.
НЕ ПО МАКСИМОВІ СВИТКА, з виступу Г. Полянського на пленумі ЦК КПРС 22-29 червня
1957 р.
Сабуров завалив справи в Держплані. Йому ця посада не до снаги. Тут доречно нагадати
українське прислів’я: «Не по Савці свитка», а ми говоримо: «Не по Максимові свитка». Він
потонув в ній і його не видно, запустив планування. Його вигнали з Держплану, а в Президії
залишили. За які ж заслуги ми його тримаємо в Президії?
БЕЗ ДОЗВОЛУ ЦК ПОЛІЗ У БОЛОТО, з тексту виступу П. Чеплакова на пленумі ЦК КПРС 22-
29 червня 1957 р.
Він показав себе безхребетною, безпринципною людиною. Куди вітер, туди і він. Цей грішник, що
кається, прагне щоб то не було потрапити до раю. Він просить допомогти йому вилізти з болота. А
ви, тов. Сабуров, просили у ЦК дозволу лізти туди? Значить, ЦК повинен витягнути його з болота,
поставити на сонечко, він обсохне, увійде до будинку і у будь-який момент може знову бруднити
штанці і псувати повітря.
ПРИМКНУВ ДО ЗМОВНИКІВ, з розвідки О. Назарова «Антихрущовський недопереворот»
Прибічники Хрущова не сиділи склавши руки. За узгодженням з ними міністр оборони Георгій
Жуков і голова КДБ Іван Сєров (зняття якого із займаної посади «путчистами» також було
вирішено наперед) літаками військово-транспортної авіації доставляли до столиці членів ЦК –
прибічників Хрущова. Коли їх зібралося декілька десятків, спеціально підібрана група зажадала
зустрічі з членами Президії ЦК.
«Повідомлення про прибуття делегацій настільки вивело з рівноваги тт. Маленкова, Кагановича,
Молотова, Шепілова, Сабурова й інших, що вони, не соромлячись у виразах, стали неприпустимо
кричати на Хрущова та інших товаришів... Я ніколи не бачив у Маленкова, Кагановича, Молотова,
Шепілова, Сабурова таких озлоблених облич», – згадував Жуков.
Змовникам було від чого нервуватиме: прихід членів ЦК, які домагалися скликання пленуму ЦК і
ЦК, котрі вимагали не приймати на Президії ніяких кадрових рішень, ламав увесь сценарій
перевороту.
ПРИНИЖЕНО КАЯВСЯ, з «Енциклопедії біографій» на books.google.com.ua
На Пленумі (22-29 червня 1957 р. – авт.) М. Сабуров виступав двічі. Принижено каявся, розповів
про усі деталі зміщення М. С. Хрущова, про план призначення його міністром сільського
господарства, а М. О. Суслова – міністром культури або освіти. Просив вибачення, благав
пробачити йому ту помилку, яку він допустив, розраховуючи на поблажливість за правдиву
розповідь про «антипартійне, антидержавне угрупування, яке склалося в Президії нашої партії».
М. С. Хрущов сказав, що М. З. Сабуров ніколи не мав ні політичної зіркості, ні прозорливості. Був
звинувачений в тому, що підтримав антипартійну фракційну групу, проте з урахуванням того, що
в ході Пленуму усвідомив свої помилки, засудив їх і допоміг Пленуму ЦК викрити фракційну
діяльність групи, виведений із складу членів Президії, хоча у складі ЦК залишений.
У опублікованому в пресі повідомленні причина відставки не вказувалася.
СИН – ПРОСТЕЦЬКИЙ ХЛОПЧИНА, зі спогадів О. Максименка
Я мав двої друзів – Мишка Шагова, сина міністра зовнішньої торгівлі, і Сабурова Володю, сина
голови Держплану СРСР Максима Захаровича Сабурова. Той міг на аеродром і тортик принести –
багато жили.
А я що? Лише хліб чорний з шматком сала, що з села прислали й усе. А Володя принесе якусь
смачненьку булочку, торт; «Льоха, підемо, «тормозок» спожиємо».
З’їси – і веселіше на душі...
ЧИ ГАРЯЧА КАВА, бувальщина
Голова Ради міністрів СРСР О. Косигін розповідав колегам, як М. Сабуров «працював» у Варшаві
на черговому засіданні Ради економічної взаємодопомоги:
– Уся його участь в РЕВі полягала в тому, що він ...сидів і мовчав. Повідомлення робили інші
товариші.
Лише коли головуючий повідомив, що оголошується перерва і запросив піти випити кави до фойє,
Сабуров підняв руку і
