ЕНГЕЛЬ Юлій (Йоель) Дмитрович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: ізраїльський.

Композитор, музичний критик, фольклорист, перекладач. Один з фундаторів російської музичної

лексикографії.

З міщанської родини.

Народився 16 (28) квітня 1868 р. в м. Бердянську Бердянського повіту Таврійської губернії

Російської імперії (нині – районний центр Запорізької області України).

Помер 11 лютого 1927 р. в м. Тель-Авіві (Ізраїль).

Закінчив Бердянську гімназію (1886), юридичний факультет Харківського університету (1886-

1890), Харківське музичне училище (1890-1892), Московську консерваторію (1893-1897).

Працював помічником завідуючого відділом (1897), завідуючим відділом (1898-1918) газети

«Російські відомості», чиновником музичного відділу Народного комісаріату освіти РРФСР (1918-

1920), вихователем в колонії єврейських сиріт в селищі Малахівка Московської губернії (1920–

1922), викладачем тель-авівської жіночої педагогічної семінарії «Шуламіт» (1924-1925), музичним

керівником театру «Охел» (1925-1927).

Один з ініціаторів відомої «Заяви московських музикантів» (1905).

Один з фундаторів московської Народної консерваторії (1906).

Один з фундаторів Товариства єврейської народної музики (1908).

Почесний голова московського відділення Товариства єврейської народної музики (1914).

Друкувався в газетах «Російські відомості», «Російська музична газета», «Кур’єр», журналах

«Єврейський тиждень», «Музичний сучасник», «Театрон ве-омманут».

Е. – автор книг «В опері», «Нариси з історії музики» (обидві – 1911).

Брав активну участь у підготовці «Енциклопедичного словника товариства А. Граната» – вів

музичний відділ в четвертому виданні, автор статті про російську музику (1899).

Переклав кращий на той час «Музичний словник» Х. Рімана (1902), поповнивши статтями про

російську музику, зібравши багатющий і маловідомий матеріал про музичних діячів і установи

(близько 800 статей), запровадив російський відділ в німецькому виданні «Словника».

За матеріалами своїх лекцій, котрі передували симфонічним концертам, видав «Короткий

музичний словник» (1907) і «Кишеньковий музичний словник» (1913).

Опублікував першу збірку єврейських народних пісень (1909), а також збірки «50 єврейських

дитячих пісень для дитячих будинків, шкіл і родин» (1916) і тритомник «Єврейські народні пісні».

Перу нашого земляка належать статті «Пушкін в музиці», «Гоголь в музиці», «Чехов в музиці», а

також про П. Чайковського, М. Римського-Корсакова, С. Танєєва.

Переклав книги Рімана «Модуляція як основа музичних форм» (1897), «Спрощена гармонія»

(1901).

Не знайшовши порозуміння з більшовиками, емігрував – спочатку до Німеччини (1922-1924), а

потім – Ерец-Ісраеля (1924).

Серед друзів та близьких знайомих Е. – С. Танєєв, О. Гречанінов, С. Антокольський, Є. Вахтангов, Р. Гліер, М. Іпполітов-Іванов, П. Чайковський, Б. Пастернак, Л. Несвіжський, С. Розовський, З.

Кісельгоф, Л. Ніколаєв, К. Сараджев, С. Юдовін та ін.

***

ФІЛОСОФІЯ І МУЗИКА

, з професійного кредо Ю. Енгеля

Чудова філософія може породжувати препогану музику і навпаки.

МАЮТЬ САМОСТІЙНУ ХУДОЖНЮ ЦІННІСТЬ, з лекції Ю. Енгеля «Єврейська народна

пісня. Етнографічна подорож»

Єврейські мелодії я почав збирати з юнацьких літ і дедалі більше захоплювався цією справою,

захоплювався саме з художнього боку. Не унаслідок того я полюбив єврейську народну музичну

творчість, що я єврей, а, швидше, навпаки, я став більшим євреєм унаслідок того, що полюбив

красу народної творчості.

...Я навіть ніколи не говорив в дитинстві єврейською мовою ні в сім’ї, ні поза нею, хоча ...розумів

її. Тому, коли я згодом, з відверто музичних спонук, узявся за збирання єврейських пісень,

виявилось, що я не знав іноді найпростіших речей.

...Минулого року ...я вперше отримав можливість з головою зануритися в саму гущавину глухих

єврейських містечок, своєрідне життя яких ще багато в чому так тісно пов’язане з традиціями

минулого і, таким чином, представляє найсприятливіші умови для збереження пам’ятників

старовинної народної творчості.

Рушили ми в губернії Київську і Волинську...

...Ружин знаходиться від залізничної станції верстах в 18-20. З моменту прибуття на ми вирішили

було говорити виключно єврейською. ... Виявилось, втім, що на єврейську не завжди можна

одержати єврейську відповідь. ...І так пішло й далі: ми єврейською, вони російською, – очевидно, думаючи, що ми жарти жартуємо.

...Ми бачимо тут не стільки змішання мов, але й дуже доречне в даному випадку змішання

музичних стилів малоросійських і єврейських.

...Сквира – повітове місто Київської губернії, яке лише нинішнього року отримало під’їзний

залізничний шлях. ...У Сквирі є вже достатньо комфортабельні готелі цілком європейського типу,

але ми навмисне вибрали помешкання скромніше, аби не бентежити наших відвідувачів – зазвичай

найпростіший люд.

...З Сквири відправилися до Полонного... Прекрасна мелодія Ju-la-la записана в Полонному.

На цьому я міг би кінчити, але мені хотілося б сказати ще декілька слів. Якщо я і раніше цікавився

і любив єврейську народну музику, то тепер після поїздки, цей інтерес і любов ще виросли. Ще

більше переконався я, що єврейська пісня, незалежно від національного захоплення нею, має і

самостійну абсолютну художню цінність.

ТРАГІЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ, з рецензії Ю. Енгеля на творчість О. Цвєткової

Ця артистка володіє якоюсь особливою здатністю створювати навколо себе атмосферу трагічної

зумовленості, фаталізму: вона відразу відводить нас з царства тверезих буднів, відразу ставить віч-

на-віч з диханням смерті, яке, ви відчуваєте, віє над Лізою (роль – авт.) мало не з першого ж

моменту її появи.

ПОВНЕ ЗАНУРЕННЯ, з статті Ю. Енгеля пам’яті С. Танєєва

Без повного занурення в стихію творення, без забуття про решту всього світу немає і