...У Томську Кащенко також викладає зоологію в акушерсько-фельдшерській школі, в 1913 р. бере
участь у ХІІІ з’їзді російських природознавців та лікарів.
...Кащенко працює на стику двох наук – медицини та біології. У С.-Петербурзькій «Лікарській
газеті» він друкує статтю «Про необхідність ретельнішого вивчення народних лікарських рослин»
і сподівається у майбутньому організувати в Києві інститут або центр вивчення рослин, які
можуть служити медицині. У 1915 р. він пропонує осередком у цій справі зробити сад КПІ. Тоді ж
вперше на урядовому рівні на потреби саду було надано 4,5 тис. рублів, і за ці кошти звели
огорожу, упорядкували штат, викопали басейн.
Вчений відкрив у Києві тримісячні курси з вивчення лікарських рослин. Власноручно він
розробляє тематичний план лекцій і пише їх тексти, але департамент землеробства відхиляє його
проект.
...Кащенко написав об’яви, що лікує хворих травами, бо знавцем цієї справи був блискучим. За
допомогою рідних розклеїли їх по Києву, і до оселі академіка потягнулися хворі і немічні, але
заробити на лікування не вдавалося: лікар Кащенко пояснював дію трав, встановлював діагноз і
дарував лікарські рослини людям… немічні платити були неспроможні.
Проте знайшлися недоброзичливці, які доповіли Президентові Академії наук В. І. Вернадському,
що академік Кащенко займається знахарством. Академіка, як школяра, що нашкодив, викликає до
себе Президент і вимагає пояснень. Микола Феофанович тоді спересердя пише доповідну записку
про користь лікування лікарськими рослинами як перспективної галузі медицини майбутнього.
ПОЛЮБЛЯВ НАУКОВІ ЕКСПЕДИЦІЇ, з «Алтайської енциклопедії»
Кащенко М. організував велику експедицію на Алтай (24 травня – 28 серпня 1898 р.). Маршрут:
Бійськ – лівий берег річки Катунь – Білокуриха – Черга – оз. Теньгінське – Онгудай – верхів’я р.
Катунь – Катанда – Нижній Уймон – Бійськ. Вдалося зібрати значні колекції. Загальне число
екземплярів склало – 791 одиницю хребетних тварин. 12 видів було описано вперше.
23 травня – 4 липня 1900 р. здійснена експедиція до Західного і Південно-західного Алтаю.
Зібрано 132 екземпляри хребетних тварин.
НАДКУШЕНИЙ МАМОНТ, з розвідки В. Іванія «Томськ геологічний»
Перша робота з палеонтології опублікована в Томську в 1901 році. Її автором був професор
зоології Микола Феофанович Кащенко. Він вивчив і описав скелет мамонта із слідами вживання в
їжу людиною того часу.
Скелет знайшли студенти на високому березі річки Томь біля Табірного саду. Зараз він
зберігається в зоологічному музеї місцевого університету.
РІДКІСНИЙ ЕНДЕМІК, з статті Ю. Потапової «І мій бабак зі мною»
У природі немає нічого постійного. Міняються материки, епохи і клімат. Наступають і
відступають льодовики. Зникають одні види живих істот, з’являються інші... Але, виявляється, є
такий представник роду ссавців сімейства білячих загону гризунів, який крокує крізь століття!
Переконатися в цьому можна було на IX Міжнародній нараді з бабаках країн СНД, яка пройшла в
Кемерово.
...Цей бабак – ендемік Росії. І названий на честь відомого дослідника Алтаю, професора Томського
університету Миколи Кащенка.
«Своїм» бабаком сибіряки можуть гордитися – таких ніде більше немає. У 90-х роках минулого
століття голова комісії з вивчення бабаків Всеросійського теріологічного товариства Олег
Брандлер провів генетичні дослідження. І виявив, що у Marmota Кащенка не 38, як у більшості
бабаків, а 36 хромосом! І виглядають вони по-іншому.
Від своїх побратимів бабак Кащенка відрізняється не лише хромосомами, високою якістю і
насиченим забарвленням хутра, а й агресивністю поведінки і кращою пристосовністю. Якщо інші
бабаки мешкають виключно на відкритих просторах – в степах, на лугах і пасовищах (щоб
помічати небезпеку здалеку), то наш земляк не боїться жити в оточенні високої трави і дерев.
Лісостеповий бабак Marmota Кащенка, якого нарахували на території Новосибірської і
Кемеровської областей близько 12 з половиною тисяч, включений в додаток до «Червоної книги
Кузбасу». І учасники наради визнали: вигляд унікальний, його треба берегти і вивчати.
Вирішено клопотати перед владою про створення природних територій, які особливо
охороняються, в місцях його проживання і строгій регламентації способів полювання на нього.
ПЛАТАН КАЩЕНКА, з статті О. Бейдика «Дерева-патріархи столиці»
У Шевченківському районі (на території Інституту міжнародних відносин Київського
університету імені Тараса Шевченка) зростає «платан академіка Кащенка « – єдине дерево платана
східного, що лишилося від створеного Миколою Кащенком Акліматизаційного саду (вік рослини
близько 120 років, а висота 25 метрів).
МАЙЖЕ НІЧОГО НЕ ЗАЛИШИЛОСЯ, з кореспонденції «Акліматизаційний сад Кащенка» на
kv.com.ua
На тому місці, де зараз височіє будівля Інституту міжнародних відносин та Інституту
журналістики, колись був приголомшливий фруктовий сад. Приголомшливий навесні – в цвітінні
ніжно-рожевому і яскраво-бузковому, в дурманних солодких запахах. Жителі найближчих районів
знали, що це «сад Кащенко». Хто це, не відали, вважали, що якщо сад, значить, Кащенко був
ботаніком.
У середині 70-х цю красу знищили, звівши будівлю вищої партійної школи. Один з авторів
«Історичної мозаїки» пам’ятає, як в школу увірвалася новина: «Сад Кащенка рубають».
Старшокласники втекли з уроків, примчалися на вулицю Пугачова і – голосили, дивлячись на
порізані на поліна стовбури персикових дерев.
Микола Кащенко був дуже цікавою особою. Одночасно вивчав і займався трьома різними
предметами – ембріологією (тобто наукою про зародки), селекцією, зоологією. За освітою він
медик, за науковими уподобаннями – дослідник ембріонів і послідів, гістолог.
У Сибіру захопився ідеєю вирощування південних плодових дерев, почав створювати так звані
акліматизаційні