Хворий, майже розбитий паралічем, Кащенко повертається до України, поселяється в Києві і
влаштовується завкафедрою зоології політехнічного інституту. Тутешній клімат його вилікував, і
учений зайнявся улюбленою справою – все тією ж селекцією південних плодових дерев.
Микола Кащенко мріяв про те, щоб зелені горби Києва і його околиць перетворилися на квітучі
сади – запашні, нарядні і корисні. Проте сьогодні від Кащенко в Києві майже нічого не
залишилося – ні садів (окрім як у складі Центрального ботсаду Академії наук), ні будинку по
вулиці Мельникова, де жив учений і на якому була та зникла меморіальна дошка на згадку про
хорошу людину.