КРАЇНСЬКИЙ Микола Васильович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Психіатр. Першим у світі обґрунтував токсичну природу епілепсії (1896).

З міщанської родини. Батько, Країнський В., – агроном.

Народився 1 травня 1869 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).

Помер 19 липня 1951 р. в м. Харкові СРСР (нині – адміністративний центр однойменної області

України). Точне місце поховання – не відоме.

Закінчив 2-у Харківську гімназію (1888), медичний факультет Харківського університету (1893).

Працював ординатором (1894-1896), старшим лікарем (1896-1898) Харківської земської лікарні

(Сабурової дачі), директором Новгородської (1899-1901), Вінницької (1901-1902), Віленської

(1902-1905) окружних психіатричних лікарень, викладачем Київського (1917-1919), Загребського

(1921-1928), Бєлградського (1928-1943) університетів, старшим науковим співробітником

біохімічної лабораторії (1947-1949), завідуючим біофізичною лабораторією (1949-1950),

завідуючим клінікою (1950-1951) Українського психоневрологічного інституту.

Член Харківського медичного товариства.

Лауреат премії Брюссельської академії наук (1901).

Лауреат премії Нью-Йоркського товариства з вивчення епілепсії (1902).

Лауреат премії ім. О. О. Мочутковського (1915).

Кавалер золотої медалі Харківського університету (1893).

Спеціалізувався з проблем клінічної психіатрії, енергетичної психології, нейрогістології,

біофізики, біохімії мозку, електрофізіології, організації психіатричної допомоги.

Автор оригінальної концепції пам’яті з точки зору психічної енергії.

Як учений дебютував дослідженням «До вчення про патології епілепсій» (1896).

Потім настала черга наступних доробків: «Дослідження психофізичних реакцій» (1893),

«Причина, причинні і біснуваті як явища російського народного життя» (1900), «Вчення про

пам’ять» (1903), «Вчення про пам’ять з погляду психічної енергії» (1903), «Енергетична

психологія» (1905), «Енергетика і аналіз відчуттів» (1907), «Психологія занепалих людей» (1907),

«Основні принципи енергетики у зв’язку з абсурдами сучасної фізики» (1908), «Педагогічний

садизм» (1912), «Енергетична теорія сновидінь» (1912), «Енергетика нервового процесу (процес

нервового збудження і штучний нерв» (1914), «Математичні основи природознавства» (1927),

«Логічні помилки і помилки в науковій творчості» (1930), «Теорія нервового процесу» (1936)

Низка робіт опублікована у перекладах на німецьку, польську, сербську, французьку, хорватську

мови.

Усього наш земляк залишив близько 200 наукових праць.

Не сприйнявши більшовицької революції, емігрував до Югославії (1920).

Серед друзів та близьких знайомих К. – В. Бехтерєв, С. Костюрін, В. Гіляровський, А.

Вольфовський, С. Корсаков, П. Ковалевський, С. Смирнова, П. Коваленко, Я. Павлонський, Л.

Литвак, Г. Лещенко та ін.

***

ДУША = ФІЗИКА + ХІМІЯ

, з наукового кредо М. Країнського

Душевна діяльність є проявом психічної енергії. Це особливий вид світлової енергії, який

виявляється, як у всіх фізико-хімічних процесах, у двох формах – «живій» і потенційній. Саме

тому і всі психічні явища від рефлекторних до вищих мають бути зведені до законів фізики і хімії.

ВЕТО НА РОДИННИЙ ПАТРОНАЖ, з лікарського кредо М. Країнського

Я вважаю цей тип піклування (родинний патронаж – авт.) абсолютно непридатним, і він має бути

виключеним з програми абсолютно. Я думаю, що якщо психічно хворого не можна залишати в

родині чи то унаслідок його небезпеки по відношенню до тих, хто його оточує, чи то унаслідок

його етичного впливу на інших, то не можна його передавати і до чужих родин.

Якщо ж він може жити в родині, то не потрібно для них зовсім і будинків божевільних.

ЦІКАВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТЕРИЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ, з оцінки діяльності М. Країнського В.

Павленком і С. Тагліним

Цікаве порівняльне дослідження інших форм істеричної патології здійснив харківський дослідник,

... лікар і психолог М. В. Країнський. У 1900 році він опублікував роботу, в якій показав, як на

єдиній основі – сомнамбулізмі – у різних народів виникають і розвиваються різні захворювання:

біснуватість і мана в Росії, епідемії одержимості в Західній Європі (на думку автора, в Малоросії

випадки аналогічної хвороби взагалі дуже рідкісні, а на півдні України фактично невідомі).

У своїй роботі ...доводив, що і клінічна картина, і трактування цих захворювань серед населення і

ставлення до таких хворих повною мірою залежить від відмінностей в побуті, культурі і світогляді

різних народів.

ЗАНАПАЩЕНА СПРАВА, з дослідження П. Петрюка «Микола Васильович Країнський –

відомий представник вітчизняної психіатричної школи (до 135-річчя з дня народження)»

Усюди за М. В. Країнським слідувала група колег – лікарів і середнього медперсоналу, відданих

йому і справі служіння психічно хворим. Ті ж прізвища зустрічаються і в кримінальній справі

учасників змови проти царя у Віленської окружній психіатричній лікарні.

Самого Миколу Васильовича його недоброзичливці уже встигли зжити із служби ...»унаслідок

незлагідного характеру, несумісного з обов’язками адміністратора». Ця обставина врятувала його

від ...судового переслідування.

...29 квітня 1905 року Микола Васильович вийшов у відставку із-за незгоди з директором

медичного департаменту – фактично був усунений від будь-якої роботи в психіатричних закладах

з вовчим квитком в кишені. Його бунтівному характеру більше не надавали поблажливості і на

казенну службу не приймали, хоча аж до Першої світової війни він марно добивався реабілітації.

Півтора роки провів далеко від психіатрії, в боротьбі з епідеміями чуми і холери, і лише в січні

1907 року повернувся до Вільно, де жив і практикував, опублікував 20 книг.

Вже ставши на ноги завдяки приватній практиці, Микола Васильович в 1911 році за своєю

наївністю ще раз склав меморандум до департаменту. Документ цей під