Лаврова і теж втрачає пошану, в гріш не ставить. Але в

цей час набиралися нові, ще не досвідчені, так що Лавров залишався вічно «оточеним».

Зрештою, біля нього завжди була купа людей з інтересу. Такі паразити, як Гальперін

(Камінській) або Ашкеназі (Мішель Делін), приходили ...за даними для своїх статей до

французьких журналів. Усі, хто живився кореспонденціями в російські газети, ходили до

Лаврова за темами, тому що він стежив за закордонним життям і літературою. Ходили до

нього і за грошима, тому що у Лаврова вони завжди водилися і давав він їх дуже легко і

охоче.