ГАМАЛІЯ Микола Федорович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Мікробіолог. Один з фундаторів мікробіології і епідеміології на теренах Російської імперії.

Відкривач бактеріофагів (1898); холероподібного пташиного вібріону (т. зв. «мечниківський

вібріон»); винахідник протихолерної вакцини.

З родини військового.

Народився 5 (17) лютого 1859 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 29 березня 1949 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований на Новодівочому

цвинтарі.

Закінчив приватну гімназію (1875), Новоросійський університет (1880), Петербурзьку військово-

медичну академію (1883).

Працював ординатором Одеської клініки нервових хвороб (1883-1886), у паризькій лабораторії Л.

Пастера (1886), директором Одеської бактеріологічної станції (1886-1899), директором Одеського

бактеріологічного інституту (1899-1908), науковим керівником Петербурзького інституту

віспощеплення ім. Е. Дженнера (1912-1928), Центрального інституту епідеміології і бактеріології

(1930-1938), викладачем 2-го Московського медичного інституту (1938-1949).

Засновник, видавець і редактор журналу «Гігієна і санітарія» (1910-1913).

Член-кореспондент (1939), почесний академік (1940) академії наук СРСР.

Академік академії медичних наук СРСР (1945).

Лауреат Державної премії СРСР (1943).

Кавалер двох орденів Леніна, ордена Трудового Червоного Прапора, низки медалей.

Голова, почесний голова Всесоюзного товариства мікробіологів, епідеміологів і інфекціоністів

(1939).

Організував першу на теренах Російської імперії одеську бактеріологічну станцію (1886).

Автор низки робіт з мікробіології й імунології (профілактика холери, чуми, віспи, паразитарних

тифів, сказу).

Відкрив бактеріолізини, збудників холери птахів.

Обґрунтував значення дезинсекції для ліквідації висипного і поворотного тифів.

Першим довів, що висипний тиф передається вошами (1908).

Перу Г. належать книги «Про щеплення проти сибірської виразки» (1888), «Етнологія холери з

точки зору експериментальної патології» (1893), шеститомне «Зібрання творів» (1951-1964), низка

підручників.

Всього він видрукував понад 300 наукових праць з проблем бактеріології і епідеміології.

У СРСР вийшла поштова марка на честь нашого земляка (1959).

У м. Москва (РФ) споруджено пам’ятник і одну з вулиць названо іменем Г.

На території Одеського медичного університету встановлено меморіал на честь видатних

викладачів і випускників вузу, серед яких і Г.

Його ім’я носять Російський інститут епідеміології і бактеріології (1949), одна з вулиць м. Москва.

Бюст нашого земляка прикрашає один з корпусів Московського 2-го медичного інституту (1956).

Серед друзів та близьких знайомих Г. – І. Мечников, Л. Пастер, М. Пирогов, Ф. Гоппе-Зейлер, О.

Мочутковський, І. Сєченов та ін.

***

НАСІННЯ ПРОРОСТЕ, з наукового кредо

М. Гамалії

Якщо насіння здатне прорости, воно проросте.

ЕВОЛЮЦІЮ МЕНІ ВІДКРИВ СПЕНСЕР, зі спогадів М. Гамалії

Книга Фарадея «Історія свічі» справила на мене найглибше враження і назавжди прищепила

любов до природознавства. Підрісши, я почав читати докладні твори з фізики, хімії, біології. В

останніх класах проштудіював доробок Грота «Про співвідношення фізичних сил» і, добре знаючи

фізику, перейнявся значенням закону збереження і перетворення енергії.

Я ознайомився з дарвінізмом по популярній книзі Ралле, а потім став захоплюватися творами

Спенсера, який відкрив переді мною світ еволюції.

ВОЛОССЯ СТАЄ ДИБКИ, з листа М. Гамалії Й. Сталінові від 4 лютого 1949 р.

Вельмишановний Йосипе Віссаріоновичу! Як один із найстаріших учених нашої країни я

звертаюся до Вас із цим листом, який не має абсолютно ніяких особистих моментів, а піднімає

одне надзвичайно важливе питання ...великого політико-суспільне значення.

...Завдяки відвертому антисемітизму видатні учені нашої країни, котрі є її гордістю і славою, залишилися за бортом різних академій, тоді як різну бездарність, часом не відому навіть фахівцям,

«вибирали» в дійсні члени академій наук. Особливо сумним є той факт, що не дають ходу

талановитій єврейській молоді. Цілий низка моїх старих друзів-професорів, що відвідують мене, розповідають ...такі факти, від яких моє зовсім поріділе волосся дибки стає.

...Я родом українець, виріс серед євреїв і добре знаю цей обдарований народ, який так само, як і

інші народи нашої країни, люблять Росію, вважають її своєю Батьківщиною і завжди, навіть

перебуваючи в еміграції, мріють про те, яку користь вони могли б принести своїй Матері-

Батьківщині. Мій обов’язок, моя совість вимагають від мене того, щоб я на повний голос заявив

Вам те, що наболіло на душі.

ВІДДАНІСТЬ НАУЦІ, з дослідження В. Коломойця «І прийшло світове визнання»

Микола Федорович Гамалея походить зі стародавнього козачого роду, котрий бере початок, як

вважається, від полковника Григорія Висоцького, який перебував на дипломатичній службі в

гетьмана Богдана Хмельницького. Чи то за успішні переговори з турецьким султаном, чи то за

атлетичну статуру, Висоцького прозвали «Гамалекк», що турецькою означає «носій важких

речей». Міцним здоров’ям і силою відрізнялися й інші представники роду Гамалій.

…Микола був дванадцятою дитиною в родині. Виховували сина «по-солдатськи». День починався

о п’ятій ранку самостійними заняттями, потім – гімназія, читання. І вивчення іноземних мов у

вечірні години.

На другому році університетського життя помер батько. Гамалія важко переживав цю втрату:

батько був не тільки близькою людиною, а й помічником, порадником. Так почалося самостійне

життя.

Три роки підряд він їздив до Страсбургу під час літнього семестру, де відвідував лекції і семінари

з біохімії, а потім і з інших медичних спеціальностей. Там