- 1
- 2
ЛАТРІ Михайло Пелопидович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Художник, кераміст.
З родини медиків. Батько, Латрі П., – лікар: дід, Айвазовський І., – художник.
Народився 19 (31) жовтня 1875 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр
однойменної області України).
Помер в 1942 р. в м. Парижі (Франція). Похований на цвинтарі Сен-Женев’єв-де Буа.
Навчався в Петербурзькій імператорській академії мистецтв (1896-1902), стажувався в Мюнхені
(Німеччина).
Працював громадським завідуючим Феодосійською картинною галереєю (поч. 1900-х),
художником афінського королівського заводу «Керамікос» (1921-1923).
Брав участь в археологічних розкопках на островах Делос, Кріт, Тазос.
Член Товариства південноросійських художників (1904).
Фундатор Нового товариства художників Петербургу (1902-1906).
Учасник Весняних виставок Петербурзької академії мистецтв і віденського «Сецессіону» (з 1902), 1-го салону В. Іздебського (1909-1910), виставок об’єднання «Світ мистецтва» (з 1912), паризького
«Салону».
Персональна виставка пройшла в Реймсі (1935).
Також виставки творів художника відбулися в Феодосійській картинній галереї (1975; 2008; 2009), Будинку Пушкіна в Лондоні (2007).
Серед найвідоміших картин – «Місячна ніч на морі», «Осіння елегія» «Крізь гілки кипариса»
«Снігова рівнина» «Старий млин», «Морський пейзаж з човном», «Схід сонця на морі»,
«Кипариси», «Вечір. На околиці», «Буря», «Яблуні в цвіту», «Отузи», «Бахчисарай», «Осінь»,
«Будинок біля затоки», «Кипариси біля стіни», Схід місяця», «Свіжий вітер», «Рибальська
пристань», «Бузок в цвіту», «Поле ірисів», «Відлига», «Осінній вечір», «Водоймище», «Храм над
морем. Осінь», «Бірюзова ваза і кипарис», «Фонтан в паркові. Сутінки», «Море», «Човни на
рейді».
Нині доробки нашого земляка зберігаються в Феодосійській картинній галереї (Україна), Луврі
(Франція), Третяковській галереї, Державному російському музеї (обидва – РФ), в особистому
зібранні його онучатого племінника, котрий мешкає в Лондоні, Г. Сенфорда, інших приватних
колекціях.
На паризькому аукціоні «Boisgirard et Associe» акварель Л. «Закохані» придбали за $8000 (2005).
Більшовицької революції не сприйняв, емігрувавши спочатку до Афін (1921), а потім – Парижа
(1924).
Серед друзів та близьких знайомих Л. – М. Волошин, І. Айвазовський, А. Куїнджі, Н. Манасеїна, М. Реріх, К. Богаєвський, О. Ганзен, А. Рилов, В. Вересаєв, В. Зарубін та ін.
***
ЧАСТИНА ІСТОРІЇ
, з творчого кредо М. Латрі
Усяке мистецтво – частина історії.
ЗАКОПАВСЯ В СТЕПУ, з листа К. Богаєвського А. Рилову
Про Мішу Латрі ні слуху, ні духу, закопався в своїх степах і до міста не показується. Чув, втім, від
його знайомих, що він багато працює, пише картини для «Салона». Коли я був у нього восени, він
захоплювався гончарною справою.
РОМАНТИК ПЕЙЗАЖУ, зі спогадів М. Волошина
Тротуари італійської вулиці йшли аркадами, як в Падуї чи Пізі, в порту лунала італійська говірка і
траплялися італійські вивіски кабачків. За містом починалися горби, розмиті, облізлі, без ознак
руїн, проте насичені якоюсь великою історичною тугою.
Ось ця обпалена і незатишна земля, роз’їдена лугом всіх культур і рас, що пройшли нею, огорнута
безіменними каменями засипаних фундаментів, знайшла в собі сили, щоб проквітнути в
російському мистецтві самостійною – кіммерійською школою пейзажу. Ця школа визначається
такими іменами, як Айвазовський, Куїнджі, Богаєвський, і не такими яскравими, як Фесслер, М.
Петров, Лагоріо, Шервашидзе, Латрі... уродженцями Феодосії і її околиць.
У цих майстрах не випадково відбився сплав рас, котрі наситили своїми культурами землю
Кіммерії: Айвазовський – вірменин, Куїнджі – грек, Лагоріо – італієць, Фесслер – німець, Шервашидзе – абхаз, в Богаєвському суміш польсько-російська, а в Латрі – вірмено-англійсько-
грецька.
Усіх об’єднує романтика пейзажу.
МИ ЗАСТИГЛИ, МОВ УКОПАНІ, з «Щоденника» А. Полєтаєва
Перебуваючи з Ге-Шар в Сімферопольській картинній галереї, ми мов укопані застигли перед
ескізом Михайла Латрі «Генуезькі вітрильники»...
ПОЛОТНА КУПУВАЛИ РІДКО, з нарису «Видатні греки України» на інтернет-сайті greeks.ua Його дитинство пройшло в Ялті, де стіни будинку матері були обвішані картинами Айвазовського.
Природно, що у обдарованого хлопчика виникли зваба до моря і цікавість до мистецтва. Вже в
ранніх юнацьких дослідах, етюдах з натури, виявилися риси самостійного бачення природи, які не
були втрачені надалі, окріпнули, розвинулися і стали самобутньою живописною мовою Латрі, властивою саме його творчості.
...У майстерні Куїнджі викладання було своєрідним. Художник любив навчати не звичайній
образотворчій грамоті, а творчості, даючи учням самостійні завдання. Студенти на підставі
спостережень природи і літніх етюдів мали писати картини. Абсолютно нове, незвичне давало
блискучі результати.
Однак метод викладання, вибраний Куїнджі, підходив не всім. Зокрема, Латрі не міг працювати
без натури. Творча уява виявилася у нього слабкішою за безпосереднє сприйняття природи. То ж
коли А. І. Куїнджі пішов з академії, Латрі виїхав до Мюнхена, де протягом двох років працював у
відомих своїм реалістичним методом студіях Холлоші і Феррі-Шмідта.
У 1902 році Латрі захопився ідеєю організації молодих, прогресивно мислячих художників, які
вийшли з майстерні А. І. Куїнджі. Йому вдалося привернути значну групу художників в так зване
«Нове товариство». Але для того, щоб витримати боротьбу з академічною рутиною, з одного боку, і модернізмом – з іншого, – Латрі не вистачило: був молодим, недосвідченим, м’яким і
простосердим.
...З 1906 р. назавжди оселився в Криму, в економії матері Баран-Елі, в 22 км від Феодосії. Тут
розгорнув кипучу діяльність: обладнав живописну і керамічну майстерні, зайнявся організацією
- 1
- 2