БРУСИЛОВ Георгій Львович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Військовий моряк, дослідник Арктики.

З військової родини. Батько, Брусилов Л., – ад’ютант головнокомандуючого Чорноморським

флотом і портами Чорного моря; дядько, Брусилов О., – генерал, автор і виконавець відомого

«Брусиловського прориву».

Народився 31 травня 1884 р. в м. Миколаєві Херсонської губернії Російської імперії (нині –

адміністративний центр однойменної області України).

Щез без вісти весною 1914 р. в льодах в районі о. Земля Франца Йосипа.

Закінчив Петербурзький морський кадетський корпус (1905).

Служив гардемарином на крейсері «Богатир» (1905-1906), мічманом та лейтенантом на низці

човнів Балтійського флоту (1906-1912).

Брав участь в гідрографічній експедиції морями Північного Льодовитого океану на човнах

«Таймир» і «Вайгач» (1910-1911).

Загорівшись метою здолати Північний морський шлях з Атлантичного в Тихий океан, взяв 22-

місячну відпустку і на власні, а також надані пожертвування промисловців кошти придбав шхуну

«Свята Ганна», переобладнавши її в човен льодового плавання. Арктична одіссея розпочалася

переходом Петербург – Архангельськ (1912). Далі шлях лежав Карським морем. Проте уже

невдовзі човен був затертий льодами біля західного побережжя півострова Ямал, отримав

пошкодження і ліг у льодовий дрейф. Просувалося спочатку на північ, з грудня 1913 р. – на захід,

досягнувши до весни 1914 р. району на північ від архіпелагу Земля Франца-Йосипа.

Наш земляк спростував факт існування «Землі Петермана» і виявив в північній частині Карського

моря жолоб (пізніше названий на честь його шхуни – «Свята Ганна») завдовжки близько 500 км.

Б. дозволив штурманові В. Альбанову з групою матросів залишити шхуну і пішим ходом

спробувати дістатися Землі Франца. Двох з команди (самого В. Альбанова і матроса О. Конрада)

врятувала експедиція Г. Сєдова. Доля ж тих, хто залишився на борту «Святої Ганни» (разом з

капітаном – 13 осіб), – не відома. Хоча шхуну військовий льотчик І. Нагурський шукав навіть з

повітря (1914).

Російські історики полярних подорожей Алексєєв і Новокшонов висловили цікаву гіпотезу: шхуна

була потоплена німецьким підводним човном.

Повернувшись, Валеріан Альбанов опублікував книгу спогадів (1917), в якій писав про хворобу

Брусилова, його тяжкий характер, непідготовленість експедиції, відсутність карт і книг з навігації.

Є сумніви в точності цієї оцінки, оскільки Альбанов майже рік сварився з Брусиловим, перш ніж

покинути шхуну і вони по суті за час подорожі стали затятими ворогами.

Ім’ям Б. названі гори в Антарктиді, льодова баня на острові Земля Георга (Арктика).

Він став прототипом І. Татаринова в романі В. Каверіна «Два капітани».

Серед друзів та близьких знайомих Б. – М. Андрєєв, Є. Жданко, М. Денисов, В. Шлєнський та ін.

***

БОРОТИСЯ І ШУКАТИ

, з життєвого кредо Г. Брусилова

Боротися і шукати, знайти і не здаватися.

ЗОБОВ’ЯЗУЮСЯ НЕСТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, з угоди, укладеної Брусиловим Г. з

Брусиловою Г. 14 липня 1912 р.

Цим договором я, Георгій Львович Брусилов, приймаю на себе завідування промислом і

торгівлею, з повною моєю відповідальністю перед нею, Брусиловою, і перед Урядовими властями,

з обов’язком давати їй на її вимогу звіт про хід підприємства і торгівлі і про прибутково-видаткові

суми; не здійснювати ніяких операцій з управлінню промислом і торгівлею без попереднього

кошторису цих операцій, схвалених і підписаних Ганною Миколаївною Брусиловою, і у разі її

заперечень з такого кошторису, зобов’язуюся таким вказівкам підкорятися, а генеральний баланс

надати їй в кінці року точний і найдокладніший, підтверджуваний книгами і наявними

документами.

МЕНІ ЗАПРОПОНУВАЛИ ЕКСКУРСІЮ, з листа Є. Жданко* батькові від 22 липня 1912 р.

Дорогий мій татусю! На моє щастя виявилось, що і Ксенія (сестра Брусилова Г. – авт.) тут..., я в

них просиділа вечір, і вони запропонували мені одну екскурсію, яку мені жахливо хочеться

здійснити, але якщо тільки ти не будеш незадоволений.

Справа ось в чому: Ксенін брат купив пароплав, шхуну, здається. Вона парусна, але на ній є

парова машина, я не зовсім розумію, проте ти, напевно, зміркуєш. Він влаштовує експедицію в

Олександровськ і запрошує пасажирів (було навіть оголошення в газетах), оскільки досить багато

кают. Займе це тижнів два-три, а ось з Олександровська я б повернулася залізницею.

Потім вони спробують пройти до Владивостока, однак це вже мене не стосується. Ти постав себе

на моє місце і скажи, невже ти б сам не зробив би це із задоволенням?

*Її іменем названо мис в Баренцевому морі.

ДЯДЬКО ЗНОВУ ЗАТРИМАВ ГРОШІ, з листа Брусилова Г. матері від 27 серпня 1912 р.

Є у мене прохання до тебе, чи не можеш проконтролювати дядька в наступному. Він зобов’язаний

сім’ям деяких моїх службовців виплачувати щомісячно, проте боюся, що він заморить їх голодом.

...Гроші дядько знову затримав, і я стою третій день дарма, коли час настільки дорогий. Жахливо!

І коли б не вона (Жданко Єрмінія – авт.), то я абсолютно не уявляю, що б я робив тут без копійки

грошей. Вона одержала 200 рублів і віддала їх мені, чим я і зміг протриматися, не осоромивши

себе і всю експедицію.

ЦІКАВОГО МАЄ БУТИ БАГАТО, з листа Є. Жданко батькам від 1 вересня 1912 р.

Дорогі мої, милі татусь і матуся!

Ось вже наближаємося до Вайгача. Сумно думати, що ви донині ще не могли одержати мого

листа... і, напевно, всіляко засуджуєте і лаєте вашу Міму, а я так і не дізнаюся, чи пробачили ви

мене. Адже ви ж розуміли мене, коли я хотіла їхати на війну, а тоді розлучилися б теж надовго,

тільки ризику було б більше.

Поки все йде у нас добре. ...Я гасала «містом», накуповуючи всяку всячину в дорогу.

...Перший день так гойдало, що нічого не можна було робити, потім я влаштувала аптечку.