Назімов показував: «Взагалі ...Вольховський був завжди покірливий і стриманий в словах, і
скільки я розумів його, то політичні думки його хилилися до монархічного конституційного
правління.
ЖИВ ОБАЧЛИВО, з книги А. Розена «Нотатки декабриста»
Не маючи ніякої допомоги з рідної домівки, жив він (Вольховський В., – авт.) надзвичайно
помірно і обачливо в артілі з Бурцевим, Семеновим, Іскрицьким і Калошиним.
БЕСТУЖЕВА НЕ ВБЕРІГ, з роману Ч. Гусейнова «Фатальний Фаталі»
Через три дні – висадка десанту на мисі Адлер, атака на горців. Куди? (Бестужев – ад’ютант при
генералові Вольховському, другові ліцеїста Пушкіна, і свояки – з декабристом Розеном) «Не
ризикувати, – наказував йому Вольховський. – У вас і без того досить слави».
А Бестужев вперед і вперед! Або куля, або лихоманка! Замучила до смерті!
...І тіла не знайшли. Забрали горці? Похвалитися, що убили прапорщика...
«Єдина моя молитва – не померти на одрі страждань, або не полягти в незначній сутичці».
Зникнення Бестужева – ні серед убитих, ні серед живих! – спричинили чутки: живий,
переховується в горах...