Справа в тому, що 15-й армійський корпус, яким командував М. Мартос, розстріляв з гармат
німецьке містечко Нейденбург.
Чи була в цьому необхідність? Ось відповідь генерала:
– Інакше було не можна. Німці викинули на кірху білий прапор, а коли ми увійшли до міста, з
кожного вікна посипалися кулі... Майже усюди засіли ландштурмовики, озброєні чим доведеться, навіть мисливськими рушницями, а прусські мегери поливали солдатів з вікон кип’ячем... На
війні як на війні, говорять наші союзники-французи, і вони мають рацію: щадити супротивника –
не шкодувати себе...