нарікав, що донині

українці з таким запитом не зверталися.

Натяк журналістки на Центр Симона Візенталя і викликав таку бурхливу реакцію Шухевича-сина.

ЦЕНТР ДОКУМЕНТАЦІЇ ОБІЗВАЛИ ПОЛІТИЧНОЮ МАФІЄЮ, з рішення Європейського

суду з прав людини у «Справі Лінгенса» від 8 липня 1986 р.

I. Статті заявника та їхній контекст

9. 9 жовтня 1975 року, через чотири дні після проведення в Австрії загальних виборів, пан Симон

Візенталь, Президент Єврейського центру документації, звинуватив Фрідріха Петера, голову

Австрійської ліберальної партії, в тому, що під час другої світової війни той служив у першій

піхотній бригаді СС, яка неодноразово чинила масові вбивства цивільного населення за лінією

німецького фронту в Росії.

Пан Петер не заперечував того, що він був членом цього формування, але стверджував, що не був

причетний до звірств, учинених цим формуванням. Зі свого боку, пан Візенталь уточнив, що він

нічого подібного не стверджував.

10. Наступного дня пан Бруно Крайський, канцлер, строк повноважень якого спливав, він же

голова Австрійської соціалістичної партії, …рішуче виступив на підтримку пана Петера і назвав

організацію пана Візенталя та його діяльність «політичною мафією» і «мафіозними методами».

…Пан Лінгенс критикував відсутність такту в ставленні пана Крайського до жертв нацистів.

20. 29 жовтня і 12 листопада 1975 року канцлер подав два приватні позови на пана Лінгенса. Він

вважав, що деякі фрагменти статей, згадані вище, є наклепом…

21. 26 березня 1979 року Віденський регіональний суд визнав пана Лінгенса винним у наклепі…

…Оскільки пан Крайський говорив про «мафіозні методи» і «мафію», Регіональний суд зазначив,

що ці висловлювання, як правило, стосуються організованої форми кримінальної діяльності, але

інколи використовуються в іншому значенні. …Сам пан Візенталь визнав, що для досягнення

різних своїх цілей він покладався на організацію з її численними розгалуженнями.

25. Пан Крайський і пан Лінгенс обидва оскаржили рішення до Віденського апеляційного суду.

26. Віденський регіональний суд, що йому апеляційний суд повернув справу, постановив рішення

1 квітня 1981 року.

Оскільки пан Крайський був особисто переконаний у тому, що пан Візенталь застосовував

«мафіозні методи», його не можна було звинувачувати в аморальних або позбавлених гідності

вчинках.

30. Рішення за апеляційною скаргою було опубліковане в «Профілі» 22 лютого 1982 року, як цього

вимагало додаткове покарання, призначене панові Лінгенсу та його видавцеві.

…Суд одностайно

1. Постановляє, що було порушення статті 10 Конвенції;

2. Постановляє, що Республіка Австрія повинна виплатити заявникові 284538,60 шилінгів як

«справедлива сатисфакція».

МАЄМО ПРАВО НА ПРАВДУ, з відкритого листа Д. Гарденер «Чому так старанно оберігається

секрет Холокосту» від 1 червня 2007 р.

Спочатку стверджували, що в одному лише Освенцімі (Аушвіці) загинуло 9 мільйонів, згодом ця

цифра була переглянута та з кінця війни постійно змінювалася. Згодом музей в Освенцімі зменшив

кількість загиблих з 4-ох до 1,5 мільйонів, та за довідками Червоного Хреста навіть ця цифра є

перебільшено.

…По закінченні війни, коли світ став забувати її наслідки, свідчення про Холокост почали

набувати все неймовірніших розмірів…

Брехня Елі Візеля про те, що начебто євреїв кидали живцем у палаючі печі (звідки пішла назва

«Холокост») згодом була відкинута.

Симон Візенталь дав багато свідчень, які конфліктують між собою.

Навіщо продовжувати цю брехню? Ці гидкі фабрикації та перебільшення є інструментом для

євреїв вічно залишатися «потерпілими» і використовувати це задля держави Ізраїль. Важливо

також те, що Холокост зробився грошовою «дійною коровою».

Це є причиною, чому «секрет Холокосту» так пильно оберігається.

…Правда буде знана, якою б вона не була. Я не маю жодного сумніву що до цього. Я тільки

сподіваюся, що це буде за мого життя.

НЕОЧІКУВАНА СУМА, з повідомлень інформаційних агенцій «Марки «мисливця за

нацистами» пішли за мільйон доларів»

За мільйон доларів пішла з молотка колекція поштових марок покійного Симона Візенталя.

Помираючи, він заповів її доньці. Вона вирішила продати її через аукціонний будинок Келера в

німецькому місті Вісбадені. Колекція реалізовувалася не цілком, а окремими екземплярами і

невеликими серіями.

Кінцевий результат в €791 тис. удвічі перевершив очікування продавців.