філофороловів, котрі спалюють витралені водорості на борту і доставляють на берег золу-
концентрат.
ЯК ОРГАНІЗАТОР – НЕЗДАРА, з нарису І. Кіщенка «Останній аргумент академіка
Кримського»
Після того, як в двадцятому році Вернадський виїхав з Києва, в Академії так і не з’явився
президент, який би зміг і захотів жити її життям. Вибраний загальними зборами Микола
Прокопович Василенко – крупний юрист, незалежна, яскрава особа, однодумець Вернадського –
фактично встиг зробити лише перші кроки в ролі другого президента УАН. Уряд так і не затвердив
його. А відомий ботанік Володимир Іванович Липський, який його змінив, не мав ні обдарування,
ні прагнення стати справжнім керівником.
Ось і ліг тягар щоденних турбот на його, А. Кримського, плечі. Не випадково ж в Києві Академію
наук з легкої руки якогось жартівника стали називати «кримською».