ЛитВек: бестселлеры недели
Бестселлер - Люсинда Райли - Сестра жемчуга - читать в ЛитвекБестселлер - Натали Берг - Amazon. От офиса в гараже до $10 млрд годового дохода - читать в ЛитвекБестселлер - Этель Лина Уайт - Антология классического детектива-16. Компиляция. Книги 1-15 - читать в ЛитвекБестселлер - Мартин Форд - Архитекторы интеллекта - читать в ЛитвекБестселлер - Михаил Саидов - Разговоры, которые меняют жизнь - читать в ЛитвекБестселлер - Лю Цысинь - Блуждающая Земля - читать в ЛитвекБестселлер - Питер Сенге - Пятая дисциплина. Искусство и практика обучающейся организации - читать в ЛитвекБестселлер - Рой Баумайстер - Эффект негативности - читать в Литвек
Литвек - электронная библиотека >> Николай Михайлович Сухомозский >> Справочная литература: прочее >> Мухин Ефрем

МУХІН Єфрем Йосипович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Хірург, анатом, фізіолог, гігієніст, судовий медик. Перший хірург-травматолог на теренах

Російської імперії; першим застосував лікування електрикою; першим застосував метод

заморожування трупів для анатомічних досліджень; створив перший пункт швидкої допомоги.

З дворянської родини.

Народився 28 січня (8 лютого) 1766 р. в м. Чугуєві Слобідсько-Української губернії Російської

імперії (нині – районний центр Харківської області України).

Помер в середині січні 1850 р. в маєтку Кольцово Смоленської губернії Російської імперії (нині –

с. Кольцово Смоленської області РФ). Похований на місцевому цвинтарі.

Навчався в Харківському колегіумі, закінчив Єлизаветградську медико-хірургічну школу.

Був помічником лікаря в діючій армії (1789-1791), працював викладачем Єлизаветградської

медико-хірургічної школи (1791-1795),Московської слов’яно-греко-латинської академії (1802-1807), головним лікарем московської Голіцинської лікарні (1802-1811), викладачем Московської

медико-хірургічної академії (1809-1816), медичного факультету Московського університету (1813-1835).

Брав участь у російсько-турецькій війні (1787-1791).

Член-кореспондент Паризького гальванічного товариства.

Член Геттінгенського повивального товариства.

Член-кореспондент комітету Імператорського людинолюбного товариства.

Ординарний член Московського фізико-медичного товариства.

Член правління Благородного пансіону при Московському університетові.

Почесний член Петербурзького медико-філантропічного товариства.

Почесний член Московського товариства дослідників природи.

Почесний член Харківського університету.

Кавалер орденів св. Володимира і св. Ганни.

Один з фундаторів анатомо-фізіологічного напряму в медицині і вчення про найважливішу роль

головного мозку у всіх процесах здорового і хворого організму на теренах Російської імперії.

Спеціалізувався з проблем рефлекторної теорії та ідей нервізму; закономірностей індивідуального

сприйняття зовнішніх і внутрішніх збудників (стимулів), котрі діють на людський організм; російської анатомічної термінології й впровадженні у викладання анатомії і судової медицини

практичних занять студентів на трупах.

Заклав основи російської травматології: розробив оригінальні методи вправлення вивихів, лікування переломів і іммобілізації кінцівок з дотриманням фізіологічного їх положення і

фіксацією сусідніх суглобів.

Пристрасний пропагандист і організатор вакцинації.

Брав участь у ліквідації холери у Москві (1830).

Як вчений дебютував дослідженням De stimulis corpus humanum vivum afficicutibus» (1800).

Потім настала черга наступних доробків: «Розмова про користь щеплення коров’ячої віспи»

(1804), «Розмірковування про засоби і методи оживлення тих, хто втопився, повісився і

задихнувся» (1805), «Перші початки кісткоправної науки» (1806), «Опис хірургічних операцій»

(1807), «Коротке повчання простому народові про користь щеплення коров’ячої віспи» (1811),

«Курс анатомії для вихованців, які навчаються медико-хірургічній науці», «Підстава науки про

сумочки мокрот тіла людського» (обидва – 1815), «Курс анатомії» (1818), «Короткий огляд

наносної холери; про парові ванни і самовар; про пісну і рибну їжу» (1830), «Коротке повчання

лікарювання від укусу скажених тварин» (1831).

Низка його праць і нотаток загинули під час пожежі в Москві (1812).

Всього М. залишив понад 50 наукових праць.

Ім’я нашого земляка носить Кіровоградський медичний коледж (1968).

Серед друзів та близьких знайомих М. – М. Пирогов, І. Буяльський, Н. Амбодик-Максимович, О.

Голіцин, митрополит Платон, М. Пекен, П. Загорський, О. Ловецький, Ф. Іноземцев, І.

Дядьковський, О. Армфельд та ін.


***

ВЧИТИСЯ, ПРАКТИКУЮЧИ,

з професійного кредо Є. Мухіна

Медичні науки, а насамперед анатомія повинні викладатися неодмінно практично.


ЛІКАР НЕ АНАТОМ – ШКІДЛИВИЙ, афоризм Є. Мухіна

Лікар не анатом не лише не корисний, а й шкідливий.


ЗАПОЧАТКОВУЮЧИ НОВУ НАУКУ, з передмови Є. Мухіна до книги «Перші початки

кісткоправної науки»

Наука ця хоч і існувала раніше, проте в роздільному вигляді. Костоправи, які займалися цією

справою, не мали по цей час ніякого спеціального для себе посібника...

Тому я перший, започатковуючи цю науку, мав на увазі те, аби дати особливо примітний склад

найменуванню і дотримуватися тих назв, які вживає народ для виразу ідеї цієї науки. У багатьох

місцях цієї науки приєднав я нові мої вирази, ідеї, спостереження і досліди.

...Маючи обов’язок скласти перші початки цієї науки, всебічно прагнув я утриматися від

словоблуддя і, наскільки можливо було, включити всі найважливіші предмети, які складають її

цілість.


БОРОВСЯ З ХОЛЕРОЮ, зі спогадів Є. Мухіна

Займався з раннього ранку до глибокої ночі з справжньою самовідданістю і боротьбою із злою

холерою, в лікарні, на 50 ліжок влаштованій, відвідуючи її неодмінно двічі на день ... піклувався

неухильно про застосування найкращих, простих, швидко і швидко діючих засобів проти цього

зла.

РОСІЯ ЙОМУ ЗОБОВ’ЯЗАНА, висновок М. Погодіна

Мухіну Росія зобов’язана Пироговим.


ЛЮБИВ ТИХ, ХТО СТАРАННО ВЧИВСЯ, з листа І. Буяльського М. Погодіну в 1850 р.

Дійсний статський радник доктор Єфрем Йосипович Мухін, який помер в середині січня цього, 1850, року був в 1809 і 1810 рр. моїм професором анатомії, любив мене і всіх росіян, хто старанно

вчився.

Коли я навчався в Москві в Медичній академії, то любив і поважав його: він перший поселив в

мені бажання і любов до анатомії і хірургії. Кожну неділю водив мене палатами Голіцинської

лікарні, показував операційних хворих і завжди заохочував мене до практичної анатомії.


БАЖАННЯ НАСЛІДУВАТИ, з книги М. Пирогова «Севастопольські листи та спогади»